До 60-річчя письменника Хочу слово про свого побратима в літературі, а заодно дуже близького сусіди по народженню нашому на цій планеті, земляка-наддністрянця Михайла Леонтійовича Вдовцова розпочати нетрадиційно. Бо дуже нетрадиційною є його проза: запашна, глибоко народна, вийнята із самісінької серцевини («з горіха – зерня») нашого селянського побуту, нашої славетної подоляцької натури. Коли ми вітали свого […]
Десь у 1987 році вийшла постанова Секретаріату обкому партії про відродження художніх промислів. Був у ній рядок і про відродження Бубнівського гончарного промислу. Як куратору культури, мені був розписаний цей об’єкт, і в середині березня я поїхав на конкретне знайомство. Майстерня, з’ясувалося, знаходиться в Бубнівці. Себто з правого берега Дмитренківського водосховища, що на річці Соб, […]
Приїхав до рідних Кетрос і запитую в брата Бориса, як це мені знайти (називаю прізвище одного з друзів дитинства), а він ніяк не може второпати, хто це. Ми довго «ходимо селом» з двору в двір, аж коли Борис нарешті не вигукує:
Батько після війни, в п’ятдесятих роках, працював бригадиром садово-городньої – помідори, капуста, огірки, дині, кавуни, виноград і садок. Можна сказати, що я виріс на поетичному фоні довжоцького баштану. Віршів, правда, ніхто там не читав, але небо з низькими зорями щодня було надімною, квіти росли прямо перед очима в отворі солом’яного куреня, що називається в нашому […]