Василь Коряк. “Шифровка Марини з курорту”

Як до моря проводжала

Жанночка Марину,

Напиши мені, сказала,

Про мужчин, бо згину.

Все пиши, бо я тут можу

Вмерти з нетерпіння.

Опиши, як на курорті

Розпускать коріння.

Не описуй, як ти вмієш,

Закрутити шмиги,

А хитренько зашифровуй,

Мов читаєш книги.

Бо як мій лист перехопить –

Наберуся горя.

Бо я теж невдовзі маю

Їхати до моря.

Через тиждень з того моря

Лист приходить Жанні:

«Здрастуй, люба! Дні проходять

У морськім купанні.

В перший день мене страшенно

Розморила спека –

І я кинулась шукати,

Де бібліотека.

Допиталася швиденько

До бібліотеки

І дізналась, що є книги

Згідно картотеки.

Та читачки тут жвавенькі,

Крутяться, мов дзиги,

І вже встигли розхапати

Всі цікаві книги.

Розхапали і читають,

Хто де тільки може.

Територія уся тут

На читальню схожа.

Всі читають з нетерпінням,

В будь-яку погоду

І так жадібно, неначе

Не читали зроду.

Книг зачитаних багато,

Величезний ворох.

Як ти станеш їх читати? –

Сиплеться з них порох.

Але, знаєш, тут читають

Й цю макулатуру,

Бо до неї причепили

Гарну палітуру.

Переважно їх читають

Молоді дівчата.

А мені до них повчально

Хочеться кричати:

«Зупиніться! Не читайте!

Совість треба мати!

В цих романах вже немає

Сторінок багато!…»

Зажурилась я тяженько,

А одна і каже,

Що цікаві тут романи

Продають на пляжі.

Видання є там московські,

Львівські і так далі.

Можна взяти і грузинські

У оригіналі.

Але де там докупитись,

Як троячка в жмені

І мені такі романи

Вже не по кишені!

А буває, як і купиш,

Думай, де покласти,

Бо сусідки справа, зліва

Можуть зразу вкрасти.

Я в піску знайшла брошурку,

Без копійки грошей.

І ти знаєш, не шкодую –

Дуже зміст хороший.

Щоб її напам’ять вивчить,

Кожен день читаю.

А для тебе, люба Жанно,

Я пораду маю:

Щоб тобі тут не шукати

Повість невідому,

То ти краще щось цікаве

Прихопи із дому…»