Книг такого дослідницького характеру про творчість земляків у нас, на жаль, небагато. Тим радісніше вітати спробу працівників обласної бібліотеки ім. Тімірязєва зрушити справу з місця. До 60-річчя вінницького письменника, прозаїка, краєзнавця Михайла Вдовцова бібліотека видала не просто бібліографічний довідник про творчість ювіляра, як це робила раніше в подібних випадках, а підготувала своєрідну монографію. В ній […]
Михайло ВДОВЦОВ Одному жити холодно Чим більше живу в селі, тим більше переконуюсь, що події, породжувані життям тут, цікавіші за будь-які літературні сюжети. Так би мовити, натуральніші. Повнокровніші. Підтвердження цього нехай стане розповідь мого товариша про свого дядька, почута і записана мною нещодавно. Так склалося, що дружина дядькова, товаришева в’янка, себто, тітка, померла […]
Десь у 1987 році вийшла постанова Секретаріату обкому партії про відродження художніх промислів. Був у ній рядок і про відродження Бубнівського гончарного промислу. Як куратору культури, мені був розписаний цей об’єкт, і в середині березня я поїхав на конкретне знайомство. Майстерня, з’ясувалося, знаходиться в Бубнівці. Себто з правого берега Дмитренківського водосховища, що на річці Соб, […]
Приїхав до рідних Кетрос і запитую в брата Бориса, як це мені знайти (називаю прізвище одного з друзів дитинства), а він ніяк не може второпати, хто це. Ми довго «ходимо селом» з двору в двір, аж коли Борис нарешті не вигукує:
Батько після війни, в п’ятдесятих роках, працював бригадиром садово-городньої – помідори, капуста, огірки, дині, кавуни, виноград і садок. Можна сказати, що я виріс на поетичному фоні довжоцького баштану. Віршів, правда, ніхто там не читав, але небо з низькими зорями щодня було надімною, квіти росли прямо перед очима в отворі солом’яного куреня, що називається в нашому […]