Згадуємо Леоніда Пастушенка

2020_Пастушенко_051236ЛЕОНІД ПАСТУШЕНКО

(1936-2017)

Пастушенко Леонід Трохимович народився 5 грудня 1936 р. в с. Говори Затонського району Вінницької (тепер Віньковецького району Хмельницької) області. Закінчив Вінницький педагогічний інститут (1958). Усе життя
пов’язано із журналістикою.

Прозаїк, публіцист, критик. Автор книг «Троє проти одного» (1968), «Полиновий трунок» (1970), «Високо в небо» (1975), «Голуби над райкомом» (1976), «Точка Архімеда» (1978), «Лист до запитання» (1985), «Вічний хліб» (1986), «Біль і крик» (2000), «Покута» (2000), «Судний день» (2002), «Чуєш, брате мій!» (2005), «Полювання на класиків» (2006), «Слово на пуантах» (2006), «Причастя» (2007), «Гордімося національністю» (2009), «Знак скорпіона, або Переосмислення міфів» (2010), «Поминки» (2010), «Час п’єдесталів» (2011-2012) та ін.

Заслужений журналіст України (1993). Лауреат літературних премій ім. М. Трублаїні (1967), П. Желюка (1986), Я. Галана (1991), М. Коцюбинського (2000), М. Стельмаха (2010). Кавалер відзнаки НСЖУ «Золоте перо».

Член СПУ з 1970 р., НСЖУ з 1960 р. Один із засновників Вінницької обласної організації НСПУ.

Помер 27 лютого 2017 р у Вінниці.