Author Archive

51263715_937030563166988_7420572489454977024_n2 лютого 2019 року в м. Бердичеві Житомирської області відбувся I-й Відкритий літературно-мистецький конкурс імені Всеволода Нестайка. Переможців і гостей свята привітали голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський, голова Житомирської обласної організації НСПУ Світлана Штатська (Світлана Гресь), керівництво Бердичівщини, депутат обласної ради Ігор Романський, члени ЖОО НСПУ та інші. Метою заходу є популяризація та збереження творчості письменника родом із Бердичева, вшанування його пам’яті та заохочення авторів до представлення власної творчості, зокрема, прозових творів малої форми. Загалом номінації охопили поетичну, прозову, пісенну творчість для дітей і дорослих, видання книг тощо.

Конкурсантами стали не тільки жителі 14 областей України, а також митці з Молдови, Італії, Іспанії, Латвії. Загалом, 65 учасників подали авторські роботи на оцінку конкурсному журі. Це були як досвідчені літератори, так і сміливі аматори різного віку.

Засновники та організатори конкурсу ім. Вс. Нестайка привітали конкурсантів, висловили надію, що конкурс матиме продовження і свої традиції, подякували співорганізаторам та владі за підтримку. Зокрема, доклав чималих зусиль в організації проведення конкурсу місцевий письменник і громадський діяч Валерій Хмелівський.

Голова райдержадміністрації Петро Яригін та голова районної ради Софія Томашевська привітали гостей на Бердичівській землі, побажали усім творчого натхнення і неймовірного злету, гарно провести захід.

Відбулася приємна процедура нагородження. Учасників заходу вітав музичними творами військовий духовий оркестр 26-ї артилерійської бригади, а також свої композиції виконали артисти районного Центру культури і дозвілля, відомий Бердичівський композитор і поет Олесь Коляда, поетичні рядки присутнім дарував Михайло Пасічник.

Наша Вінниччина була гідно представлена на конкурсі 11-ма учасниками, нагородженими дипломами різних ступенів та номінацій. Серед них дипломи І ступеня вибороли наші колеги-спілчани Крупка (м. Вінниця) і Юрій Хмелевський (м. Тульчин).

 

50967338_2111015888977455_7841718999472668672_n31 січня 2019 року в основній читальній залі Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва відбулася презентація книги класика латиської літератури Яниса Акуратерса «Палаючий острів» (переклад Ліни Мельник) за участю Надзвичайного і Повноважного Посла Латвійської Республіки в Україні Юріса Пойканса.

«Палаючий острів» – перший твір Яниса Акуратерса, перекладений українською мовою, що побачив світ минулої осені в луцькому видавництві ПВД «Твердиня» за грантової підтримки та сприяння Спілки письменників Латвії і Державного фонду культурного капіталу.

На презентації латиського класика у перекладі українською мовою були присутні письменники – Віктор Мельник, Валентина Сторожук, Ірина Зелененька, Андрій Стебелєв, Віктор Рибачук, Микола Поздняков та інші.

51148749_344049076190755_974665668739727360_n24 січня 2019 року у Тиврівському ліцеї-інтернаті поглибленої підготовки у галузі освіти вшановували пам’ять письменника і громадського діяча Василя Рудого. В цей день йому б мало виповнитись 80 років.

Василь Рудий – автор десятків книг, багатьох журналістських доробків, він був майстром архівної справи і питливим краєзнавцем, а найголовніше – справжнім патріотом України. За дослідження Голодомору на Поділлі, складання мартирологів, видання книг з цієї проблематики він був нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеню. Понад десять років немає з нами Василя Рудого, але його досі згадують вдячні земляки.

На вечері пам’яті шанованого земляка колеги ділились спогадами, звучали його вірші і уривки з прозаїчних творів. Присутні прийшли думки, що на часі є створення районної громадської премії імені Василя Рудого, яка б мала вручатись подвижникам у перевтіленні на краще рідного краю.

Представники творчої інтелігенції Вінницької області, серед яких були і письменники – Жанна Дмитренко, Людмила Коротинська, Андрій Стебелєв, оглянули виставку творів Василя Рудого, яку спільними зусиллями підготували районна бібліотека, місцеві музей і архів, схвально оцінили меморіальні композиції, підготовлені учнями Тиврівського ліцею та Жахнівської школи.

Вадим Вітковський

Вадим Вітковський

22 січня 2019 року у 100-ту річницю Великої злуки УНР та ЗУНР у Вінниці, яка тричі була тимчасовою столицею України, відбулись пам’ятні заходи за участю наших письменників.

Очільник обласної організації НСПУ Вадим Вітковський виступав у Театрі ім. Садовського, а його заступник на круглому столі «Україна на шляху самоствердження: погляд у минуле та сучасність», запровадженому сектором правової інформації Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва.

Для українського народу, позбавленого власної державності й розділеного між могутніми імперіями, ідея соборності завжди була визначальною. Ще в середині XIX ст. перші українські політичні організації в Західній та Наддніпрянській Україні наголошували на єдності 15-мільйонного українського народу та нероздільності його земель. Наприкінці XIX ст. ідея соборності стала наріжним каменем в ідеологічних деклараціях більшості українських політичних партій і громадських організацій.

День 22 січня 1919 р. став одним із найважливіших в нашій непростій, нерідко трагічній історії, назавжди залишившись у пам’яті українського народу як свято Соборності України. Українці вибороли право на створення незалежної соборної держави в багатовіковій боротьбі. Тому потрібно зберегти те, що маємо, та впроваджувати в життя мрії творців Акту злуки УНР і ЗУНР.

Модератором заходу був Войнаровський Анатолій Володимирович – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та культури України ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського.

З повідомленням «100-річчя проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки як єднання заради незалежності» виступив Лазаренко Володимир Іванович – зав. відділу українознавства КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти».

Тему «Акт злуки УНР та ЗУНР: правові аспекти» висвітлила у своєму виступі Стафійчук Галина Федорівна – заступник голови обласної організації Союзу юристів України, головний спеціаліст з правових питань ВОНМЦ галузі культури, мистецтв та туризму, голова молодіжного лекторію «Феміда».

Матеріали хроніки Української революції 1917–1921 рр. у фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею представила Семенко Лариса Іванівна – зав. науково-дослідницького відділу новітньої історії Вінницького обласного краєзнавчого музею, історик, музеєзнавець, краєзнавець.

Круглий стіл з проблематики Великої злуки

Круглий стіл з проблематики Великої злуки

Ідею Соборності України у творчості письменників Вінниччини розкрив у своєму виступі Стебелєв Андрій Валентинович – поет, заступник керівника Вінницької обласної організації НСПУ.

Він зокрема зазначив, що тема злуки є наріжною у романі «Ще не вмерла Україна» (1994) класика сучасної української літератури, нашого земляка Миколи Рябого. Роман вийшов з передмовою Вадима Вітковського і післямовою Володимира Яворівського. До того як вийшов окремим виданням, окремі глави друкувались у журналі «Вінницький край».

За його повідомленням, зараз у вінницькому видавництві «Твори» готується до друку нова книга з цієї тематики «Вінниця – столиця УНР», авторами якої знову ж таки є Микола Рябий та Вадим Вітковський. Йдеться про трагічний і водночас обнадійливий період в історії нашої держави, коли Вінниця тричі ставала її тимчасовою столицею; коли вигартовувалась думка про незалежність соборних українських земель; коли українці нарешті відчули себе народом, усвідомили себе українцями, а не малоросами. Окремі фрагменти цієї праці публікувались у газеті «Літературна Україна».

Доповідач наголосив, що ті вікопомні події знайшли відображення у громадянській поезії наших колег – Василя Кобця і Віктора Цимбала.

Й нарешті він зазначив, що роман «Загублений між війнами» (2015) нашої письменниці Наталки Доляк, який в останні роки мав читацький ажіотаж і зібрав колекцію поважних літературних премій – ім. Василя Симоненка, Михайла Коцюбинського, конкурсу «Українська революція 1917—1921 років». Роман повертає широкому загалу біографію письменника Юрія Будяка (Покоса), письменника доби «Розстріляного відродження».

Навів цитату з роману Наталки Доляк:

«– Покручі! – нетямився од злості Покос, вимірюючи кабінет широкими кроками.  – Байстрюки! Сучі діти! Ач що надумали? – звертався не так до своїх колег, що гомоніли між собою, як до отих покручів, маючи на увазі одного-єдиного – колишнього товариша Петра Гаркушу, який був одним із ініціаторів скликання Всеукраїнського з’їзду рад.

За вікнами вже давно стемніло, але ніхто не поспішав виходити зі стін Центральної Ради. На усіх рівнях мізкували, як далі бути з тим, що Україну розвивають на шматки. Адже на тому сумнозвісному з’їзді більшовицькі делегати одноосібно вирішили створити свою Українську Народну республіку рад зі столицею у Харкові.

– От тобі й Росія-матушка, – сичав Покос. – Лиш повернешся од неї, станеш спиною, відгризе печінку».

Письменник навів висновок зі сказаного: Україна, 100 років після Великої злуки, продовжує виборювати незалежність і соборність своїх земель у війні з підступним північним сусідом, який полюбляє печінку… І не лише українців…

Нарешті «Історичні уроки Української революції 1917–1921 рр. та злуки УНР і ЗУНР» підсумував Струкевич Олексій Карпович – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри філології та гуманітарних наук КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти».

Під час круглого столу відбулась презентація книжково-ілюстративної виставки «Сто облич Української революції», яку презентувала присутнім Циба Людмила Петрівна, бібліотекар І категорії відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва.

На захід завітали вчителі історії шкіл Вінницької області.

DSC_0011Група вінницьких письменників відвідала населені пункти Шершнівської та Ворошилівської територіальної громад  Тиврівського району – а саме села Шершні та Борсків. Поїздка замислювалась як культурно-просвітницький вояж, але природньо перетворилась у невимушені творчі зустрічі з поціновувачами красного слова. Очільник вінницьких письменників Вадим Вітковський розповідав про плани створеного за підтримки Вінницької обласної ради та облдержадміністрації видавничого проекту «Моя Вінниччина», який мотивує подолян до створення книжок про малу батьківщину. Таких вже вийшло друком 32, а у планах – реалізація ще кількох амбітних проектів.

В свою чергу голова громадської організації «Русалка Дністровая» Михайло Каменюк, представляючи свіже число однойменного літературно-краєзнавчого альманаху, звернув увагу на публікацію у ньому спогадів уродженця села Борскова В. Берьозова, які фактично є белетризованою етнографічною розвідкою про побут та традиції однієї з найдавніших старообрядницьких громад на Поділлі.

Ці та інші матеріали увійдуть до анонсованої під час зустрічей книги про село Борсків «Твердиня благочестя», яку визвались упорядкувати літератори Андрій Стебелєв та Тетяна Ліщішина. Письменники зголосились усіляко сприяти увічненню пам’яті композитора М. Леонтовича у селі Шершні, де той провів свої дитячі роки, і на часі зараз постало питання створення гідного меморіального куточку на честь славетного земляка.

Письменники відвідали затишну церкву у Борскові, чимчикували вуличкою, названою на честь уродженця села – Героя України А. Пачевського, слухали прозорий голос раритетних місцевих бронзових дзвонів і романси у виконанні Тетяни Скомаровської, надихались енергією вкритої цнотливими снігами рідної землі і пересвідчувались у тому, що найдорожчий скарб нашої землі – це люди, щирі і працелюбні, патріоти рідного краю.

Нагородження лауреатів премії "Кришталева вишня"Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені К. А. Тімірязєва дала старт традиційним Стусівським читанням, які проводяться на Вінниччині з нагоди дня народження земляка – українського поета, політв’язня, Героя України Василя Стуса.

Розпочалися вони з науково-практичної конференції «Світ міниться – і проростає слово» 15 січня 2019 року, на якій науковці розповіли про свої розвідки щодо творчого доробку письменника-земляка. Відкривала читання і запалювала символічну свічу на знак пам’яті про Василя Стуса директор бібліотеки Лариса Сеник.

«Майже три десятиліття наша «Тімірязєвка» в січні (з нагоди дня народження) та у вересні (у день пам’яті видатного краянина) традиційно проводить Стусівські читання, які об’єднують навколо себе цвіт місцевої інтелігенції, всіх, кому не байдужі українська культура та національна ідея: політиків, митців, письменників, науковців та освітян. Життя Василя Стуса було коротким, але сповнене добра, любові, благородних діянь в ім’я України. Стус ніколи не відповідав ненавистю на вчинене йому зло. Покоління за поколінням вклонятимуться йому і дякуватимуть за пророчі рядки, у яких наші науковці не перестають знаходить нові значення і смисли», – каже Лариса Сеник.

Цього року на конференції свої розвідки і пошуки представили завідувач кафедри теорії та історії української літератури ДонНУ імені Василя Стуса Віра Просалова, кандидат філологічних наук Ірина Зелененька, голова Конгресу української інтелігенції у Вінницькій області Василь Кобець, а ще письменники Віктор Мельник, Жанна Дмитренко, Андрій Стебелєв, Віктор Цимбал, перекладачі та журналісти. Долучилися до Стусівських читань і вихованці літературних та театральних студій міста. А на звершення події відбулося вручення дипломів лауреатам Подільської літературно-мистецької премії «Кришталева вишня». Віншували поетів – Олену Герасименко, Володимира Горлея, Анастасію Ісько.
Першоджерело: https://glavcom.ua/vinnytsia/news/u-vinnici-rozpochalisya-stusivski-chitannya-561445.html?fbclid=IwAR0TKYuq6gRJWvONkUAuaT1wvgOl48wDkuEoE5GFR07L2Xz7XDYpUTSe95s

Володимир Яворівський у Вінниці

Володимир Яворівський у Вінниці

Вінниччину, свою малу батьківщину, відвідав з серією творчих зустрічей  Володимир Яворівський – письменник, політик, громадський діяч. 15 січня 2019 року, зокрема, прозаїк зустрівся зі своїми прихильниками у стінах Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва.

Володимир Олександрович анонсував вихід друком найближчими днями свого нового роману «В мене вечеряв Ісус», розповідав про історичні колізії, які висвітлює у своїх свіжих творах. В останні роки, коли він мав змогу більше присвятити себе письменницькій праці, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка намагається відтворити генетичний код українства, створивши наразі з розрізнених пазлів справжню історію України.

Ця історія у романах Яворівського органічно вишикується завдяки вивченню і новому потрактуванню художницькими засобами таких постатей як Княгиня Ольга, Гетьман Мазепа, художниця Катерина Білокур, або остання Любов Тараса Шевченка – Ликера Полусмак.

Студенти, представники творчої інтелігенції цікавились творчими планами відомого земляка, задавали гострі питання. Серед них наші письменники – Ірина Зелененька, Віктор Крупка, Олександр Дмитрук, Лариса Сичко, Андрій Стебелєв. Модерував захід Вадим Вітковський.

800x2s9h67dasha70ДО УВАГИ ТВОРЧИХ ЛЮДЕЙ УКРАЇНИ!
У зв’язку з реалізацією в Україні унікального мистецького проекту оголошено літературний конкурс на кращий твір (поетичний чи прозовий) обсягом до 1,5 сторінки формату А-4, шрифтом 14 про такі пам’ятні місця нашої країни:
ТОТОХА (с. Медвин Богуславського р-ну Київської обл.);
ДІВИЧ-ГОРА (с. Трипілля Київської обл.);
БУША (с. Буша Ямпільського р-ну Вінницької обл.);
ЛИСА ГОРА (неподалік м. Ржищева Київської обл., відоме як Гора Відьом);
БОГИТ (в заповіднику “Медобори” Тернопільської обл.);
КАМ”ЯНА МОГИЛА (неподалік селища Мирний Мелітопольського р-ну Запорізької обл.);
КАМ”ЯНЕ СЕЛО (с. Устинівка Житомирської обл.);
ОЗЕРО СИНЕВИР (м. Міжгір”я у Карпатах);
БАЗАЛЬТОВІ СТОВПИ (с. Базальтове Рівненської обл.);
ПЕЧЕРНИЙ МОНАСТИР С, МОНАСТИРОК (Бережанський р-н Тернопільської обл.);
ДЖУРИНСЬКИЙ ВОДОСПАД (с. Нирків, м. Залещинки Тернопільської обл.);
СКЕЛІ ДОВБУША (с. Бубніце Івано-Франківської обл.);
СКЕЛЬНИЙ МОНАСТИР ЛЯДІВСЬКИЙ (с. Лядова Мог-Подільського р-ну Вінницької обл.);
МЕДЖИБОЖ (м. Меджибож Хмельницької обл.);
ПОДІЛЬСЬКІ ТОВТРИ (м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл.);
БАКОТА (смт Стара Ушиця Хмельницької обл.);
КОЛОДЯЗІ (КРИНИЦІ) ЛЮБОВІ (с. Суботів Черкаської обл.);
УРОЧИЩЕ МОНАСТИРИЩЕ (с. Інгульське Кіровоградської обл.).
Вимоги: поетичні чи прозові твори (вірші, есеї, образки, зарисовки…) повинні бути написані українською мовою, оригінально відтворювати коротку цікаву історію (чи легенду) описаного в ньому місця.
Кращі твори будуть опубліковані в дуже престижному виданні під іменем автора, відзначені преміями, з обов’язковим врученням авторських примірників видання.
Конкурс триватиме до 1 березня 2019 року.
Твори з поміткою описаного пам’ятного місця надсилати на vadvit-8@ukr.net (Вадиму Вітковському, головному редактору журналу «Вінницький край»).

Віктор Цимбал, Василь Шаройко, Вадим Вітковський

Віктор Цимбал, Василь Шаройко, Вадим Вітковський

В рамках Всеукраїнського свята сатири і гумору у місті Калинівка з нагоди 185-ї річниці від дня народження нашого видатного українського поета, фольклориста, перекладача, лікаря, громадського діяча Степана Руданського відбулось нагородження цьогорічного лауреата та дипломантів Всеукраїнської літературної премії імені нашого славетного земляка. Нагадаємо, що лауреатом став вінницький письменник Вадим Вітковський, а дипломантами – Віктор Цимбал (смт Десна Вінницького р-ну) та Василь Шаройко (м. Київ).

Свято відвідав також Президент України Петро Порошенко.

IMG_20190111_12431111 січня 2019 року відбулися збори Ревізійної комісії Національної спілки письменників України, склад якої був обраний на Х з’їзді письменників України (Віктор Васильчук, Володимир Гузенко, Валентина Люліч, Костянтин Мордатенко, Сергій Саєнко, Микола Симчич, Андрій Стебелєв). На зборах обрано голову Ревізійної комісії – Стебелєва Андрія Валентиновича, заступником голови – Васильчука Віктора Борисовича.

Першоджерело: http://nspu.com.ua/ofitsijno/641-zbori-revizijnoji-komisiji-nspu.html?fbclid=IwAR0ygGQ0tVSGfThvXMjVj0KRSXKMenhCNDcdnv4-65HEjM_zo6-uWV0bRcs