Author Archive

2020_Слободянюк_140736(1936-2016)

Слободянюк Борис Гаврилович народився 14 липня 1936 р. у с. Бахтинок Мурованокуриловецького району на Вінниччині. Випускник факультету журналістики Ростовського-на-Дону державного університету. Подальше життя пов’язано з Донбасом. Працював на виробництві, в органах влади, ЗМІ.

Прозаїк. Автор книг: «Живий товар» (1979, 1998), «Люди з Крайгорода» (1982), «Звенислава» (1997), «Вибране» (1997, 2006), «Відчахнута гілка» (1997), «Три повісті» (2006), «Терпкий присмак калини» (2007), «Не всі повертаються з вирію» (2008), «Знаю і люблю» (2008), «Облога» (2012), «Морські етюди» (2009), «Крізь завісу часу» (2010), «Без протоколу» (2011), «Краплі роси на світанку» (2011), «Номенклатура» (2013); публікацій у періодиці. За його сценаріями створено кілька хроніко-документальних фільмів.

Лауреат літературних премій ім. Б Горбатова, М. Чернявського.

Член НСПУ з 2005 р.

У 2014 р. повернувся з Луганщини на Вінниччину. Помер 4 червня 2016 р. Похований у смт Муровані Курилівці.

2020_Кіссо_110776Візнюк Анна Іванівна народилась 11 липня 1976 р. Має педагогічну і економічну освіту, закінчивши відповідно Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського та Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ. Працювала на державній службі, зараз – у тележурналістиці. Займається громадсько-політичною діяльністю.

Поетеса. Автор збірок інтимної лірики: «Чай по-слов’янськи» (2013), «Хранителі храмів» (2016). Друкується в регіональних альманахах та періодиці.

Лауреат фестивалю «Відродження поезії» (2018).

Член НСПУ з 2019 р.

Живе у м. Вінниці.

2020_Тищенко_060763Тищенко Зоя Василівна народилась 6 липня 1963 р. у с. Тютьки Вінницького району Вінницької області. Закінчила Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка (2001), але ще до цього своє життя пов’язала з радіожурналістикою.

Поетка. Автор збірок лірики: «Татарське зілля» (1996), «Татів сад» (2017), а також віршованих книжок для дітей «У кого найкращий татко?» (2007), «Неслухняний Буцько» (2008); публікацій у періодиці.

Учасник вінницького літературного об’єднання «Автограф».

Заслужений журналіст України (2012). Лауреат літературної премії «Кришталева вишня» (1996).

Член НСПУ з 2018 р., НСЖУ з 1995 р.

Живе у м. Вінниці.

Тел. моб. 096-849-40-40, 097-752-83-68.

2020_Зелененька_060779Зелененька Ірина Алімівна народилась 6 липня 1979 р. у м. Бар Вінницької області. Закінчила Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, аспірантуру (кафедра української літератури). Кандидат філологічних наук (2009), займається викладацькою діяльністю. Керівник літературного об’єднання «Інверсія серця» (2010-2018).

Поетка, критик. Авторка збірок лірики: «Я тим нічого не вигадую» (2000), «Уявіть собі музику» (2001), «Відкриття модрин» (2005), «Трохи поля на щастя» (2006); публікацій в альманахах, антологіях, періодиці, розвідок про сучасну літературу, монографії «Чиї це ілюзії стенають плечима, якого народу?»: Тарас Мельничук і літературний процес 70-90 років ХХ ст. в Україні» (2008). Упорядник низки колективних науково-критичних видань, зокрема хрестоматії «Інверсія серця» – із покоління двотисячників» (2016), хрестоматії сучасної літератури Вінниччини «Подільські божичі» (2019).

Дипломантка конкурсу «Гранослов» (2001), лауреатка літературних премій «Подільська пектораль» (2009), ім. А. М’ястківського (2018), М. Коцюбинського (2019); член журі міжнародних фестивалів «Підкова Пегаса» (2011-2013, 2016, 2019), «Гранослов» (2018); почесний гість конкурсу «Малахітовий носоріг» (2011, 2015), «Покрова» (2013), «Лісова пісня» (2013), «СлоВесна» (2014), «Русалка Дністрова» (2013, 2014, 2017), оргпроекту «Барські читання» (2011-2017) та ін., голова оргкомітету міжнародної конференції «Художня творчість у контексті проблем її вивчення» (2011-2018).

Член НСПУ з 2012 р.

Проживає у м. Вінниці.

2020_Волошенюк_030738(1938-2017)

Волошенюк Іван Степанович народився 3 липня 1938 р. у с. Ометинці Немирівського району на Вінниччині. Випускник факультету журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка (1967). Усе життя присвятив
журналістиці та письменницькій праці.

Прозаїк, публіцист. Автор десятків книг повістей, оповідань, публіцистики та мемуаристики: «Іменем хліба» (1980), «Літо приємних зустрічей» (1981)», «Барвінок холоду не чує» (1983), «Ви чуєте, журавлі?» (1985), «Дорога через тишу» (1990), «Алло, пришліть кореспондента» (1997), «Немирівська трагедія» (2002, 2006), «Два ангели на двох велосипедах» (2003), «Котилося літо» (2005), «І Крим, і Рим, і мідні труби» (2005), «Страх і совість» (2007), «Все те, що
на серце лягло» (2008), «З пам’яті доріг і старих блокнотів» (2009), «Гіркий полине» (2009), «Вийшов Кобзар з Поділля» (2010), «Печалі неосвячених могил» (2011), «Від трави і солов’їв» (2012), «Орли зграями не літають» (2012), «Марія й Опанас, проза і Парнас» (2014), «Мій письменницький гербарій» (2016) та ін.

Заслужений журналіст України (2003). Переможець всеукраїнського конкурсу «Найкращий журналіст року» (1998). Лауреат літературних премій ім. П. Желюка (1980), К. Гришина, М. Коцюбинського (1997), Є. Гуцала (2008), М. Стельмаха (2015), НСЖУ «Золоте перо» (2005).

Член НСПУ з 1986 р., член НСЖУ.

Помер 14 березня 2017 березня у Вінниці, похований у її передмісті – с. Якушинці. В пам’ять про письменника засновано обласну журналістську премію його імені, видано том спогадів «Дерево вище за смерть» (2018).

2020_Рабенчук_020744Рабенчук Володимир Семенович народився 2 липня 1944 р. в с. Зозові Липовецького району на Вінниччині. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету (1973), юридичний факультет Національної академії податкової служби України (2001). Працював у журналістиці, на державній службі; очолював Вінницьку обласну організацію НСПУ (1992-1995, 2006-2009 рр.).

Поет, прозаїк, кінодраматург. Автор десятків книг, передусім поезій, від дебютної «Червоний вітер» (1975) до вибраного «Мріяння зорі» (2004), двотомника «Громові дерева» (2018); віршованих та прозових книг для дітей. Окремі поетичні твори і казки друкувалися англійською мовою у США. Автор понад 20-ти сценаріїв, за якими на кіностудії «Укртелефільм» створені документальні стрічки про С. Руданського, М. Стельмаха, В. Перепелюка, В. Забаштанського, видатних державотворців часів Гетьманщини, про унікальну сакральну архітектуру Поділля, польсько-шляхетські палаци на Вінниччині та інше. Упорядник колективних збірок, антологій, літературознавчих досліджень та спогадів про письменників.

Заслужений працівник культури України (2011). Лауреат літературних премій ім. М. Трублаїні (1979), П. Желюка (1982), С. Руданського (1994), «Кришталева вишня» (2000), ім. М. Коцюбинського (2005), І. Вільде (2008), Є. Гуцала (2009), ім. І. Огієнка (2013), міжнародних – «Ярославів вал» (2009), «Корнійчуковська премія» (дипломант, 2015), ім. В. Гроссмана (2015), «Поетичний олімп» (2017), ім. В. Забаштанського  (2018), Марка Вовчка (2019).

Член НСПУ з 1984 р., член НСЖУ з 1970 р.

Живе у м. Вінниці.

2020_Федорчук_110670Федорчук Ірина Павлівна народилась 22 червня 1970 р. у м. Тетіїв на Київщині. Закінчила філологічний факультет Вінницького державного педагогічного інституту (1992). Відтоді працює в системі освіти та редакторській справі. Керівник літературного об’єднання «Імпреза».

Поетка. Автор книги лірики «Хочеться дощу» (2018) та збірки для дітей «Перлинки від Іринки» (2019). Друкується в періодиці, альманахах. Упорядник і редактор кількох регіональних літературних видань.

Лауреат літературних фестивалів «Відродження поезії» (2017, 2018), «Підкова Пегаса» (2018, 2019), конкурсів «Малахітовий носоріг» (2018, 2019), ім. Вс. Нестайка (2019), володарка гран-прі конкурсу «Пісенний драйв» (2019).

Живе у м. Вінниці.

 

2020_Блонська_200662Блонська Світлана Іванівна народилася 20 червня 1962 р. у с. Дуба Рожнятівського району на Івано-Франківщині. Закінчила будівельний факультет Львівського політехнічного інституту (1984), відтоді працює викладачем у Гніванському професійному ліцеї.

Поетеса. Авторка поетичних збірок: «Береги любові» (2006), «Пори року» (2008), «Літні дощі» (2008), «Осінній вогонь» (2009), «Блискавка» (2011), «Граніт» (2017), вибраного «Паралелі» (2019). Друкується у періодиці.

Відмінник освіти України. Лауреат літературної премії ім. М. Стельмаха (2011), фестивалю «Підкова Пегаса» (2015), дипломант XIV бойківського літературно-краєзнавчого конкурсу ім. М. Утриска (2010).

Член НСПУ і НСЖУ з 2014 р.

Живе у м. Гнівані Тиврівського району на Вінниччині.

Тел. моб. 098-390-76-11.

2020_Зарицький_120657Зарицький Петро Анатолійович народився 12 червня 1957 року в с. Сокілець Козятинського району Вінницької області. Закінчив Білоцерківський сільськогосподарський інститут (1980) та Київський інститут політології і соціального управління (1990). Працював головним агрономом у колгоспах Вінниччини. Нині працює заступником редактора районної газети «Вісник Козятинщини».

Поет, прозаїк. Автор книг поезій: «Біографія зернини» (1988), «Кароліна» (2001), «Білий димар» (2007), «Діти чорноземів» (2008), «Молитва за ближнього» (2013), «Веремія» (2015), «Мамина хустка» ( 2017); публікацій, у т.ч. прози,  у колективних збірниках, альманахах і часописах.

Лауреат літературних премій ім. М. Коцюбинського (2009), М. Трублаїні, «Кришталева вишня» (2001), журналістської премії «Золоте перо», ім. А. М’ястківського (2018). Нагороджений Золотою медаллю української журналістики.

Член НСПУ з 2004 р., НСЖУ з 1988 р.

Проживає у рідному селі.

stelmahРішенням журі літературної премії імені Михайла Стельмаха, співзасновниками якої є журнал «Вінницький край» та Міжнародне громадське об’єднання «Вінницьке земляцтво» у Києві, визначені лауреати за 2019 рік. Ними стали:

Руслана МЕЛЬНИЧУК – письменниця, лауреат літературних премій «Подільська пектораль», «Малахітовий носоріг», «Підкова Пегаса», ім. Володимира Сосюри;

Оксана ШАЛАК – письменниця, фольклористка, лауреат літературних премій ім. Мирона Утриска і Михайла Коцюбинського;

Василь ШЕВЧУК – письменник, народний цілитель, травознай;

Петро ВОЙТ – письменник, краєзнавець, громадський активіст.

Про це повідомила у соціальних мережах редакторка журналу «Вінницький край» Валентина Сторожук.