Видавничий проєкт «Моя Вінниччина» у Верховній раді України

На трибуні Вадим Вітковський

На трибуні Вадим Вітковський

6 грудня 2021 року в кулуарах третього поверху Верховної Ради України провели презентацію книжково-видавничого проекту «Моя Вінниччина». 40 томів з 80 книг про історію міст і сіл – таку унікальну скарбницю сьогодні презентували вінничани на всеукраїнському рівні. Зауважимо, що це справді знакова подія напередодні 90-річчя створення Вінницької області.

У відкритті виставки взяли участь: відомий дипломат, письменник та науковець Борис Гуменюк – Надзвичайний і Повноважний Посол України, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Кіпр (2012 – 2019 рр.), народні депутати України Ірина Борзова, Лариса Білозір, Анатолій Драбовський, представники області, а також відомі письменники, серед яких уродженці Вінниччини, лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка, активісти «Вінницького земляцтва у Києві», журналісти і митці.

«Дуже приємно, що сьогодні на презентації проекту зібралися всі представники Вінницької області. Можу запевнити, що ми і надалі будемо допомагати та сприяти реалізації таких ініціатив. Ми пишаємося Вінниччиною, адже на сьогодні поки що це єдина область, яка презентувала такий проект у стінах Верховної Ради України. Тож передаємо челендж іншим регіонам: приєднуйтесь та втілюйте подібні проекти на місцях», – зазначила Ірина Борзова. Вона також додала, що під час виставки встановлено рекорд України, адже вперше у приміщенні Верховної Ради презентовано 40 томів з 80, – найбільшу кількість книг про історію, культуру, життя людей, міста і селища Вінницької області.

Під час заходу народний депутат України Лариса Білозір відмітила: «Це справді унікальний проект, тож я вважаю, що подібні ініціативи варто реалізувати і в інших областях України. Переконана, що в умовах сьогодення необхідно прищеплювати повагу до історії та любов до книги як дітям, так і дорослим». У свою чергу, народний депутат України Анатолій Драбовський підкреслив, що, безперечно, є сенс сприяти подальшому розвитку таких програм.

Проект «Моя Вінниччина» – це результат підтримки важливої громадської ініціативи місцевою владою. За кілька років свого існування він став потужною платформою пошуково-краєзнавчої роботи як професійних літераторів і журналістів, вчених, науковців, так і «народних літописців», які були і є у більшості населених пунктів Вінниччини.

Як зазначив відомий дипломат та письменник Борис Гуменюк, значення та актуальність цього проекту важко переоцінити: «У такий бурхливий час, час внутрішніх та зовнішніх викликів, які переживає наша Україна, мати щось успішне та позитивне дуже важливо. Спільними зусиллями вдалося здійснити довготривалу та стратегічно важливу «операцію», тому що ця колосальна праця – суттєвий додаток до історії, краєзнавства, наукових праць та патріотичного виховання. Щоб наша держава була незалежною, щасливою та заможною, треба виховати незалежного, щасливого і патріотично налаштованого громадянина. Важливо, що філософія цього проекту спрямована на виховання свідомого українця ХХІ століття, який нізащо не віддасть суверенітет та ті цінності, за які боролися його предки та продовжують боротися сучасники».

Розповідаючи про втілення ініціативи, директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА Світлана Василюк зауважила: «Вінниччина реалізовує надзвичайно потужний та сильний проект із «людським обличчям», який зародився декілька років тому. Він фінансується з обласного бюджету, тож влада області щороку виділяє майже 1,5 мільйона гривень для видавництва книг про села, селища та усі населені пункти Вінниччини. А їх в області налічується 1457. Я переконана, що ми і надалі будемо працювати над цим проектом і протягом декількох років зможемо вивчити, написати та видати історію сіл і міст Вінниччини. Користуючись нагодою, також пропоную всім областям України доєднатися до цього проекту та втілювати його у своїх регіонах».

 

У ході презентації ініціатор проекту, директор Видавничого Дому «Моя Вінниччина», письменник Вадим Вітковський підкреслив: «Наша основна мета – викликати бажання підтримати такі ініціативи в інших областях України. Щоб була не лише «Моя Вінниччина», а й, наприклад, «Моя Київщина, «Моя Житомирщина» або «Моя Черкащина».

В президії М. Каменюк, В. Вітковський, С. Василюк

В президії М. Каменюк, В. Вітковський, С. Василюк

Окрасою заходу став народний ансамбль «Калина» Махнівського СК. Також у рамках презентації було проведено тематичний брифінг на майданчику «Укрінформу».

Під час заходу найкращих письменників та державних діячів області та України було відзначено Дипломами Книги рекордів України за найбільшу презентацію книг серії «Моя Вінниччина» у Верховній Раді України.

Слово Михайла Каменюка: «Історія міст і сіл України як національна ідея» -так називався мій допис у ФБ від 20 вересня 2020 року, який частково наведу: «На полицях моєї бібліотеки – томи унікального краєзнавчо-видавничого проєкту «Історія міст і сіл Української РСР». Задум його, твердить дослідник, виник у Петра Шелеста, тоді – першого секретаря Київського обкому КПУ. Об’їжджаючи область, чиновник вимушено заночував у далекому селі (зламалася автівка). Там у домівці одного із селян Шелест ніби й побачив дореволюційну книгу з описом історії поселення, який зробив місцевий диякон. Ідея видання так сподобалась гостю, що він задумався, а чому б не створити «біографії» усіх населених пунктів радянської України? До краєзнавчої ідеї Шелест повернувся, ставши першим секретарем вже КПУ, фактично очоливши УРСР. Невдовзі, у травні 1962 року, було ухвалено і відповідне рішення. Реалізацію проєкту енциклопедичного видання доручили редакції УРЕ під керівництвом Миколи Бажана, очолив же його заступник голови Ради Міністрів УРСР Петро Тронько.

Проєкт згуртував науковців, краєзнавців, місцевих істориків, архівістів, а також журналістів і літераторів усієї республіки у 100-тисячний авторський колектив (серед авторів і мій батько – Володимир Бондар, чим він згодом скромно пишався), об’єднавши довкола спільної історії різні регіони, усю Україну. Фундаментальне видання, що здійснювалось упродовж десяти років, увібрало понад десять тисяч статей та майже дев’ять тисяч ілюстрацій з інформацією про українські поселення, їхнє минуле та розвиток, побутування українців на рідній землі. 1976 року грандіозний видавничий проєкт було удостоєно Державної премії Радянського Союзу. За років незалежності була ідея поновити «Історію…», проте, як кажуть, руки в держави не дійшли.

Були також інші пропозиції. У часи стрімкого занепаду в тому числі видавничої справи ми на різних рівнях пропонували реалізацію іншого унікального проєкту, у рамках державної програми «Українська книга». Наша пропозиція полягала в тому, щоб держава, виділяючи кошти на закупівлю книжок для бібліотек, не йшла від пропозицій видавництв, а сама ініціювала створення книжкової серії, наразі – книжкових розповідей про всі поселення України, їхню історію, людей та події. До творення таких книг мали би долучитися творчі спілки, заклади освіти, центральні й місцеві музеї та архіви. Це не лише увічнило би детальну історію українців, а й дало би змогу задіяти письменників, журналістів, інших «вільних» фахівців, які потребували підтримки, забезпечило роботою державні видавництва та поліграфічні підприємства, котрі так само потерпали, та й нині потерпають. Такий проєкт сприяв би виживанню видавничої галузі, проте виконував би також й іншу, можливо важливішу, місію. Він, переконані ми досі, об’єднав би усю Україну в одному загальнодержавному проєкті, в основі якого спільна історія і спільна праця, те, що і творить власне націю. Можливо, цей проєкт – водночас державницький і загальнодержавний за змістом і формою – колись таки постане…»

Поки держава думає, писав я, справжні подвижники книжково-історичної справи не чекають погоди у мінливому світі. Як приклад навів подвижництво моїх колег і друзів Вадима Вітковського та Михайла Каменюка, які з однодумцями і за дієвої підтримки місцевої влади почали реалізовувати проєкт «Моя Вінниччина». Впродовж кількох років в його рамках побачили світ тепер майже 80 унікальних книг про міста, селища, села і навіть хутори Подільського  краю, а в планах видавців разом 1000 таких видань!

І ось днями частина з виданого – 40 книг – була представлена в стінах Верховної Ради України. У презентації взяли участь не лише видавці, автори, мистці з Вінниччини, а й відомі політики, громадські діячі, науковці та журналісти, до чого долучилися і народні депутати з Вінниччини, зокрема Лариса Білозір та Микола Кучер. Дякую друзям, що запросили до імпрези також і мене. Був, сторінки гортав і тішився важливим і успішним проєктом. Усі учасники презентації у парламенті, а потім і круглого столу в Укрінформі, були єдині в тому, що саме з таких «цеглинок»-книг має постати справжня історія спільного дому Українського світу – ентузіасти, власне, і є тими будівничими, які закладають мур проєкту «Моя Україна», який, віриться, таки постане!

І ще. Будь-яка праця на розбудову Української держави заслуговує на державне пошанування і підтримку. Важливий гуманітарний проєкт, який започаткували і втілюють у Вінниці, має, поза сумнівом, всеукраїнське значення. Ініціатори і робітники його так само мають бути гідно відзначені. Як – справа держави та, хотілось би сподіватися, так само і Шевченківського комітету…

На світлинах колеги, відомого фотомайстра Олександра Гордієвича миттєвості вінницького «книжкового дня» у стінах Верховної Ради України та Укрінформу. Вінниця – таки книжкова столиця України!»

Процитуємо також пост у соціальних мережах депутатки Лариси Білозір: «Рекорд зафіксовано! Досягнення вінничан занесено у «Книгу рекордів України»‼ Найбагатотомніша презентація – одночасно 40 томів із 80 видами про історію міст, сіл та хуторів Вінницької області відбулася сьогодні у стінах Верховної Ради України. Такого унікального випадку «Книга рекордів України» ще не знала. Вітаю своїх талановитих земляків із такою визначною та неймовірною подією. Це справді вражає, адже дійсно ніде в Україні немає такої багатої скарбниці книжок про історію своїх сіл, як на Вінниччині.

Книжково-видавничий проєкт «Моя Вінниччина» (1000 книг про 1000 сіл) – громадська ініціатива, підтримана вінницькою обласною владою. Ще будучи депутатом Вінницької обласної ради, разом з колегами-депутатами проголосували за цю унікальну програму, підтримували авторів з мого округу, допомагали їм втілити в життя таку потрібну справу. Дякую авторам унікального проєкту вінницьким письменникам Вадиму Вітковському та Михайло Каменюку, а також організаторам – Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької ОДА та Вінницькій обласній комунальній установі «Видавничий Дім «Моя Вінниччина». Рада, що змогла допомогти своїм землякам презентувати книжково-видавничий проєкт «Моя Вінниччина» у кулуарах Ради. Нехай вся Україна знає про скарбницю  історії і мудрості Вінниччини. Це унікальна подія напередодні 90-річчя створення Вінницької області, 60-річчя виходу історії міст і сіл УРСР, відзначеної Державною премією СРСР у галузі науки і 50-річчя виходу тому «Вінницька область».

Сьогодні парламентарі змогли побачити результат підтримки важливої громадської ініціативи місцевою владою. За кілька років свого існування проєкт став потужним плацдармом пошуково-краєзнавчої роботи як професійних літераторів і журналістів, вчених, науковців, так і «народних літописців», які були і є в більшості населених пунктів Вінниччини, значного пожвавлення патріотичного виховання населення. Завжди беру участь у таких проєктах. Адже це дійсно так важливо берегти історичні традиції, культурні та моральні цінності нашого суспільства та підтримувати авторів, щоб ще більше видавалося розумних і потрібних книг. Дякую вам, вінничани, що прославляєте наш край. І нехай це стане гарним прикладом для наслідування й іншим областям України!»