Велика злука за участі вінницьких письменників

Вадим Вітковський

Вадим Вітковський

22 січня 2019 року у 100-ту річницю Великої злуки УНР та ЗУНР у Вінниці, яка тричі була тимчасовою столицею України, відбулись пам’ятні заходи за участю наших письменників.

Очільник обласної організації НСПУ Вадим Вітковський виступав у Театрі ім. Садовського, а його заступник на круглому столі «Україна на шляху самоствердження: погляд у минуле та сучасність», запровадженому сектором правової інформації Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва.

Для українського народу, позбавленого власної державності й розділеного між могутніми імперіями, ідея соборності завжди була визначальною. Ще в середині XIX ст. перші українські політичні організації в Західній та Наддніпрянській Україні наголошували на єдності 15-мільйонного українського народу та нероздільності його земель. Наприкінці XIX ст. ідея соборності стала наріжним каменем в ідеологічних деклараціях більшості українських політичних партій і громадських організацій.

День 22 січня 1919 р. став одним із найважливіших в нашій непростій, нерідко трагічній історії, назавжди залишившись у пам’яті українського народу як свято Соборності України. Українці вибороли право на створення незалежної соборної держави в багатовіковій боротьбі. Тому потрібно зберегти те, що маємо, та впроваджувати в життя мрії творців Акту злуки УНР і ЗУНР.

Модератором заходу був Войнаровський Анатолій Володимирович – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та культури України ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського.

З повідомленням «100-річчя проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки як єднання заради незалежності» виступив Лазаренко Володимир Іванович – зав. відділу українознавства КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти».

Тему «Акт злуки УНР та ЗУНР: правові аспекти» висвітлила у своєму виступі Стафійчук Галина Федорівна – заступник голови обласної організації Союзу юристів України, головний спеціаліст з правових питань ВОНМЦ галузі культури, мистецтв та туризму, голова молодіжного лекторію «Феміда».

Матеріали хроніки Української революції 1917–1921 рр. у фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею представила Семенко Лариса Іванівна – зав. науково-дослідницького відділу новітньої історії Вінницького обласного краєзнавчого музею, історик, музеєзнавець, краєзнавець.

Круглий стіл з проблематики Великої злуки

Круглий стіл з проблематики Великої злуки

Ідею Соборності України у творчості письменників Вінниччини розкрив у своєму виступі Стебелєв Андрій Валентинович – поет, заступник керівника Вінницької обласної організації НСПУ.

Він зокрема зазначив, що тема злуки є наріжною у романі «Ще не вмерла Україна» (1994) класика сучасної української літератури, нашого земляка Миколи Рябого. Роман вийшов з передмовою Вадима Вітковського і післямовою Володимира Яворівського. До того як вийшов окремим виданням, окремі глави друкувались у журналі «Вінницький край».

За його повідомленням, зараз у вінницькому видавництві «Твори» готується до друку нова книга з цієї тематики «Вінниця – столиця УНР», авторами якої знову ж таки є Микола Рябий та Вадим Вітковський. Йдеться про трагічний і водночас обнадійливий період в історії нашої держави, коли Вінниця тричі ставала її тимчасовою столицею; коли вигартовувалась думка про незалежність соборних українських земель; коли українці нарешті відчули себе народом, усвідомили себе українцями, а не малоросами. Окремі фрагменти цієї праці публікувались у газеті «Літературна Україна».

Доповідач наголосив, що ті вікопомні події знайшли відображення у громадянській поезії наших колег – Василя Кобця і Віктора Цимбала.

Й нарешті він зазначив, що роман «Загублений між війнами» (2015) нашої письменниці Наталки Доляк, який в останні роки мав читацький ажіотаж і зібрав колекцію поважних літературних премій – ім. Василя Симоненка, Михайла Коцюбинського, конкурсу «Українська революція 1917—1921 років». Роман повертає широкому загалу біографію письменника Юрія Будяка (Покоса), письменника доби «Розстріляного відродження».

Навів цитату з роману Наталки Доляк:

«– Покручі! – нетямився од злості Покос, вимірюючи кабінет широкими кроками.  – Байстрюки! Сучі діти! Ач що надумали? – звертався не так до своїх колег, що гомоніли між собою, як до отих покручів, маючи на увазі одного-єдиного – колишнього товариша Петра Гаркушу, який був одним із ініціаторів скликання Всеукраїнського з’їзду рад.

За вікнами вже давно стемніло, але ніхто не поспішав виходити зі стін Центральної Ради. На усіх рівнях мізкували, як далі бути з тим, що Україну розвивають на шматки. Адже на тому сумнозвісному з’їзді більшовицькі делегати одноосібно вирішили створити свою Українську Народну республіку рад зі столицею у Харкові.

– От тобі й Росія-матушка, – сичав Покос. – Лиш повернешся од неї, станеш спиною, відгризе печінку».

Письменник навів висновок зі сказаного: Україна, 100 років після Великої злуки, продовжує виборювати незалежність і соборність своїх земель у війні з підступним північним сусідом, який полюбляє печінку… І не лише українців…

Нарешті «Історичні уроки Української революції 1917–1921 рр. та злуки УНР і ЗУНР» підсумував Струкевич Олексій Карпович – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри філології та гуманітарних наук КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти».

Під час круглого столу відбулась презентація книжково-ілюстративної виставки «Сто облич Української революції», яку презентувала присутнім Циба Людмила Петрівна, бібліотекар І категорії відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва.

На захід завітали вчителі історії шкіл Вінницької області.