«ВасИльки». Нова книга Ірини Зелененької про війну

Зелененька_Васильки_2022_портретЗнайомтеся, “Васильки”, – написала 5 лютого 2022 року в соціальних мережах авторка. Давно не мала такої втіхи – книги лірики, аж із 2006 року, від “Трохи поля на щастя” (конкурсний проєкт, до 75 річниці Вінницької області). Весь цей час віддавала себе науковій та викладацькій роботі, зосібна – дисертації за творчістю Тараса Мельничука, дослідженню дисидентського руху, українсько-польських літературних взаємин, а також плекала молодь… За появу книги  найперше вдячна тим, хто відзначив навесні 2021 року рукопис “Васильків” на конкурсі, в експертній раді, керівництву й колегам із ВО НСПУ, Департаменту інф.політики  Вінницької ОДА, дизайнерці “Творів” Галині Жердицькій, із якою було дуже добре співпрацювати. Колегам-науковцям також спасибі за підтримку й дискурс! Наклад іде у книгозбірні України.

Про що у “Васильках”? Про відчуття України, про її героїв, котрі мають різне етнічне походження, але однакове відчуття свободи та єдності в бажанні мати красиву батьківщину. Про велику любов, яку не знищили ні війна, ні розлуки…  Про те, що є на світі таке зілля, базилік, яке нагадує  пахощами про вічність, у котрій перетрупішає  марнославство… Тут історична правда, особистий досвід, усе гостро пережите, і жодної фальші.

Коли я роздивлялася книги колег, мріяла про свою,  раділа тому, що міцніє наше мистецтво, що в ньому багато лицарів і пороху, а з того пороху витинається міцна  брость… Ми проростаємо, нас не знищити…

Хоча є одна печаль, яку гостро відчула, – ревно долаючи  совковість і колоніальність,  українці все ще не вміють на повні груди радіти досягненням один одного… Відпускайте себе з тієї кормиги у велику працю над своїм, над нашим, не давіть один одного…