В обіймах Сонцелюба. Інтерв’ю про премію імені Коцюбинського
Обкладинка роману Барбари Редінґ «Безумці»
Інтерв’ю із секретарем журі Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені М. Коцюбинського Андрієм Стебелєвим
Кор. – У минулому році святкували 150-річчя від дня народження Михайла Коцюбинського. А які події пов’язані з ним цього року на Вінниччині?
А. С. – Коцюбинський – на всі часи! Подій безліч. Зусиллями Вінницької спілки письменників та насамперед його голови – Михайла Каменюка, нове дихання отримав клуб творчої інтелігенції Вінниччини «Intermezzo», який тільки цього року збирався близько десяти разів. Навесні ц.р. у Вінниці пройшов однойменний фестиваль малої прози, організований молодими місцевими ентузіастами. Заохочує різноманітні літературні заходи музей-садиба світового класика у Місті над Бугом. Рішенням експертів за рахунок бюджетних коштів має вийти друком фундаментальна науково-документальна праця Ольги Куцевол, професора Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, яка має назву: «Вивчення життя і творчості Михайла Коцюбинського через рецепцію літературних і літературно-документальних джерел». І нарешті триває прийом доробків вітчизняного красного письменства для визначення цьогорічного лауреата премії ім. Коцюбинського.
Кор. – Кілька слів про премію, будь ласка.
А. С. – Ця літературно-мистецька премія є найстарішою і найпрестижнішою на Поділлі. Існує вже близько 35 років, має стільки ж лауреатів. У неї всеукраїнський статус. Нею опікується Вінницька обласна рада, облдержадміністрація та місцевий відділок Спілки письменників.
Кор. – Які вимоги до висуванців на здобуття премії?
А. С. – На розгляд журі приймаються високохудожні книги, що побачили світ за останні три роки. Це можуть бути романи, повісті, книги оповідань, новел, поетичні збірки, літературознавчі, критичні та публіцистичні праці, в яких відображено гуманістичні ідеали, звеличено красу природи і людських помислів та діянь, одвічне прагнення народу до незалежності, свободи, духовного розквіту. Треба представити до 1 вересня ц. р. в спілчанський офіс за адресою: 21050, Вінниця, вул. Соборна 72, к. 205 три примірники книги. Компетентне журі розгляне твори і визначить переможця, якому вручать премію 17 вересня, у день народження нашого Сонцелюба в його музеї-садибі.
Кор. – Хто ставав лауреатом у попередні роки?
А. С. – Це прозаїки і поети, науковці і краєзнавці. Чимало з них подоляків, досить відомих сьогодні широкому загалу – Анатолій Бортняк, Григорій Усач, Василь Кобець, Микола Рябий, Василь Борщевський, Петро Перебийніс, Ніна Гнатюк…
Кор. – Що відбувається цього року?
А. С. – Отримано на розгляд вже понад два десятки книг, серед яких варто сказати про роман авторки з Донецька Барбари Редінґ «Безумці» з підзаголовком «З історії кохання Михайла Коцюбинського та Олександри Аплаксіної», а також згадати монографію киянки Оксани Шалак «Український фольклор Поділля в записах і дослідженнях ХІХ – початку ХХ століття».
Кор. – А як справи у письменників-земляків?
А. С. – Звісно, вони не пастимуть задніх. За минулі три роки місцеві автори видали близько півтисячі літературних книг, що обліковані Вінницькою обласною бібліотекою ім. К. Тімірязєва. Далеко не всі з них гідні висування на здобуття премії Коцюбинського. До того ж нові твори авторів, які вже ставали лауреатами, не розглядатимуться, адже премія не присуджується двічі тому ж самому митцю. Але достойні твори сучасних письменників-подолян щороку з’являються друком. Я б особисто серед них відзначив прозу останніх років Наталки Доляк, Вікторії Гранецької, Валентини Гальянової, поезію Катерини Калитко та Сергія Татчина, популярну і пізнавальну літературу від архітектора Сергія Царенка, художника Анатолія Шевченка, науковця Віталія Давиденка. Головне, щоб за бажанням авторів або установ, що їх висувають, кращі твори знайшли свій шлях у «лабети» журі. Бажаю кожному номінанту вдячного читача!
Кор. – Дякую за розмову.
Першоджерело: http://vn.20minut.ua/blogs/andrij-stebelyev-pro-vseukrayins-ku-literaturno-mistec-ku-premiyu-imeni-m-kocyubins-kogho.html
