СПРАВЖНІ ЛЮДИ З БАРСЬКОЇ ВЕРХІВКИ
Учасники свята у Верхівці Барського району
«Верхівська перлина» – відома мінеральна природна вода, яка добувається у с. Верхівці Барського району. Але не вона є справжньою перлиною цієї місцевості. Руїни панської садиби Михальських-Бібикових, де бував у юності і спізнав своє перше кохання майбутній видатний поет і драматург Юліуш Словацький, досі приваблюють відвідувачів. Але не лише ця пам’ятка є реальною цінністю. Тут, понад легендарною річкою Лядовою, у минулому столітті був рубіж між двома імперіями – Радянською та Австро-Угорською. Дотепер можна натрапити в хащах з кропиви на ДОТи (довготривалі оборонні точки) тих часів. Але не вони гідні сьогодні щирої уваги.
Люди Верхівки – ось істинне надбання, краса і велич Подільського краю, нашої Наддністрянщини!
В цьому пересвідчилися вінницькі літератори, представники кількох громадських і творчих організацій: Олена Вітенко, фундатор обласної краєзнавчої літературно-мистецької громадської організації «Велика рідня»; Тетяна Яковенко, керівник літературно-мистецького об’єднання подільських освітян «Автограф»; Леонід Борозєнцев – голова обласного осередку Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України»; Андрій Стебелєв, куратор громадської ініціативи «Вінницький Дім поета» та Вероніка Остапчук, керівник клубу авторської пісні «Експромт».
Вони завітали на літературно-мистецьке свято верхівчан з нагоди Дня української вишиванки, влаштоване вихованцями сільської школи та педагогічним колективом на чолі з директором Олегом Нечаєм, поетом і істориком-краєзнавцем, непересічною творчою особистістю. Звітували самодіяльні шкільні гурти, демонструвався документальний фільм «Моє село – моя держава», лунали вірші Ю. Словацького, сучасних подільських поетів, експонувалися колоритні картини олією юної школярки Надійки Фльоки, сорочки, майстерно вишиті народною мисткинею Ганною Вікторівною Ніходовською для її сина – музиканта і композитора-аранжувальника, вчителя співів місцевої школи Олега Ніходовського, який виконував на святі свої пісні на слова Олега Нечая. Обмінювалися книгами, згадували земляків-героїв воєн минулих та сьогоднішньої, споминали гордість школи, відому уродженку села – заслужену артистку України Світлану Дамидюк, яка, на жаль, передчасно пішла з життя. Були екскурсії до місцевого музею Юліуша Словацького у колишній панській садибі, до джерела мінеральної води «Бровар», на козацький курган, річку Лядову. День промайнув у захоплених розмовах про історію рідного краю, поезію, односельців, у привітних посмішках, дружній компанії, родинній атмосфері.
Погожий день догоряв над чарівним старовинним селом, за яким уже через кілька десятків кілометрів закута греблями ставків і оперезана заплавами Лядова почне вгризатися у вапняки і торувати собі проточину мальовничим каньйоном до Дністра.
Справжні люди, неосяжне Поділля, незламна Україна!
Прес-служба Вінницької обласної організації НСПУ
