Пічкур Дмитро Степанович

Пічкур Дмитро Степанович нар. 24 квітня 1941 р. у с. Розсохуватка Катеринопільського р-ну на теперішній Черкащині. Закінчив ф-т журналістики Київського держ. ун-ту (1971), відтоді усе життя пов’язано з журналістикою.

Поет, публіцист. Автор 10 збірок віршів та прози: «Ще так до осені далеко» (1994), «Журавлиний берег» (1997), «Високосне літо» (1998), «Пізній мед» (1999), «Квіти для дружини» (2003), «Скатертина на двох» (2005), «За крок до обрію» (2006), «Жорна» (2011), «Підпалок» (2016), «Ще буде тепло. Акварелі» (2017); публікацій у періодиці, зокрема статей та спогадів про В. Стуса. Окремі твори покладені на музику.

Член НСПУ з 2000 р., член НСЖУ.

Проживає у м. Вінниця.