Пастушенко Леонід Трохимович
Поет, прозаїк, публіцист. Народився 5 грудня 1936 р. в с. Говори Затонського району Вінницької області (тепер Віньковецький район Хмельницької області). Закінчив філфак Вінницького педінституту. Працював у обласній та республіканській пресі.
Автор збірок поезій: “Біль і крик” (у трьох книгах), “Судний день Пілата…”, “Пленер”, “13 віршів не про любов”, “Поминки”; оповідань, новел та повістей: “Троє проти одного”, “Полиновий трунок”, “Високо в небо”, “Голуби над райкомом”, “Лист до запитання”; роману “Покута”, трилогії: “Точка Архімеда”, “Вічний хліб”,”Азбучні істини”; двотомника публіцистики “Чуєш, брате мій…” (“Відродження чи лжереформи” та “Пограбування нації”), а також книг літературознавчих і публіцистичних есеїв: “Гордімося національністю”, “Слово на пуантах”, “Полювання на класиків”, “Знак Скорпіона”.
Лауреат премій ім. М. Трублаїні, ім. П. Желюка, ім. М. Коцюбинського, ім. М. Стельмаха та Національної спілки журналістів України.
Член НСПУ з 1970 р.
Помер 27 лютого 2017 р. у Вінниці.
