ЛЕОНІД КУЦИЙ
Куций Леонід Миронович народився. 12 листопада 1940 р. у с. Великий Лазучин Теофіпольського району Хмельницької області. Закінчив у Москві Військово-політичну академію (1977). Служив на офіцерських посадах, після звільнення у запас викладав, займався громадською діяльністю. Очолює Вінницький курінь гумористів ім. С. Руданського.
Поет-гуморист, сатирик, публіцист. Автор двох десятків книг, у т. ч. сатири й гумору – від дебютної «Вуха без капелюха» (1995) до збірок «Золоті яйця» (2017), «Курйози і неврози» (2018), «Відтінки поведінки» (2019); книг лірики «Колоски» (2008), «Стежини долі» (2013); публіцистики «Відгомін епохи» (2004); творів для дітей, збірника пісень; публікацій в альманахах та періодиці. Укладач кількох колективних збірок.
Лауреат літературних премій ім. С. Руданського (1997), міжнародної асоціації сатириків і гумористів «Весела Січ» (2009), ім. Є. Гуцала (2011), «Кришталева вишня» (2015), всеукраїнського конкурсу «Казочка стара в новій палітурці» газети «Сільські вісті» (2017), ім. П. Добрянського (2019), С. Олійника (2019).
Член НСПУ з 2003 р., НСЖУ з 2001 р.
Живе у м. Вінниці.
