Згадуємо Микиту Годованця

Годованець_Микита_ПавловичМИКИТА ГОДОВАНЕЦЬ

(1893-1974)

Годованець Микита Павлович народився 14 (26) вересня 1893 р. у с. Вікнина Тернівської волості Гайсинського повіту Подільської губернії (тепер Гайворонський район Кировоградської області). Учасник Першої
світової війни, у 1920 р. – слухач історично-філологічного факультету Кам’янець-Подільського державного українського університету. Вчителював, працював кореспондентом. З 1925-1928 рр. очолював вінницький осередок спілки селянських письменників «Плуг». У 30-х рр. був репресований. Після реабілітації у 1957 р. повернувся до творчої роботи.

Поет-байкар. Автор понад 30 книг, у т.ч. «Незаможник Клим» (1927), «До добробуту й культури…» (1928), «Парася на парастасі» (1929), «Будяки», «Довгоносики», «У колектив!» (1930), «Трактор і Рало» (1931), «Байки» (1932), «Байки» (1957), «Осел на хаті» (1958), «Байки» (1960), «Заяча математика» (1961), «Вужі під яслами», «Байки» (1963), «Ріка Мудрості. Байки за Езопом» (1964), «Веселий педант» (1965), «Конвалія і Лопухи» (1966), «Афоризми сатирика», «Талановита Тріска», «Байки за Леонардо да Вінчі, Федором, Бабрієм» (1967), «Байки» (т. 1-2, 1968), «Байки зарубіжних байкарів у переспівах та перекладах М. Годованця», «Байки і фрашки» (1973), «Байки» (1987) та ін. Виходили його книги в Москві у перекладах російською мовою. Перекладав з російської О. Пушкіна, О. Толстого та ін.

Кавалер ордену «Знак Пошани» (1973).

Член Спілки письменників СРСР з 1934 р. та після реабілітації – з 1957 р.

З 1954 р. – у Кам’янці-Подільському, де й помер 27 липня 1974. У місті названо вулицю його ім’ям, встановлено меморіальну дошку, створено музей в одній з шкіл, меморіальну кімнату у картинній галереї Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника, проводиться фестиваль гумору, засновано обласну літературну премію ім. М. Годованця.