У Вінниці відкрилася книгарня “Герої”
Mykola Rachok дуже вірив і вболівав за культурний поступ рідного міста. Всередині 2010-х він написав мені з проханням поговорити про організацію культурного життя Вінниці. “Ця тема для мене цікава, хочу знати приблизний стан справ” – зізнавався він тоді.
Ми проговорили по скайпу понад півтори години – як наче зналися перед тим роками. Ще тоді мені думалося – от би добре було повернути якимись проєктами цього могилянця назад до Вінниці.
Хай і на коротко, але це вдалося втілити, запросивши редакцію журналу Куншт до нашої книгарні “Є” – вони тоді саме помістили в себе матеріал Inna Sandiuk та Andrew Cooler про старовинні годинники в Панъ Заваркiнъ та Синъ . Це, власне, була наша єдина довша зустріч з Миколою, але вже тоді ми обіймалися і раділи нагоді бути поруч, як давні друзі. Його світло і думки про категорію часу наповнювали невеликий зал – і це досі зчитується за тими світлинами, які лежать десь в архівах інтернету. Сфокусований, концептуальний, і водночас по-хлопчачому запальний і усміхнений (так він здобув і свій позивний – Хлопчик).
Загибель Колі на фронті в липні 2022-го була першою втратою в колі мого спілкування на цій війні. І ще одним тривожним сигналом того, що орда забирає життя людей з величезним зарядом вітальності й інтелекту.
Ця енергія, однак, не зникла. Те, як Микола Рачок умів гуртувати довкола себе цікавих особистостей і заряджати їх собою, шукало форми для тривання. І врешті цю форму – мрію Колі про власну книгарню – втілила у Вінниці його родина.
Хай у світі не існує поняття “правильної” книгарні, але “Герої” стали чимось дуже особливим і довгожданим для нашого міста. Тут у повній красі стоять 5-томник Хвильового і 14-томник Лесі. Тут “Українська поетична антологія” та інші культові серії викладені максимально гармонійно, з переливанням відтінків на корінцях, радуючи око, дотик і серце. Тут в особливому кутку поміщені книги репортажів, спогадів і свідчень про прекрасні й трагічні сторінки новочасної історії, включно з нашою війною за збереження гідності й свободи. Тут зал дитячої літератури дбайливо спущений у підвал, щоб діти з батьками могли перечекати в укритті тривоги в колі прекрасних видань. А ще тут можна поставити відтиск книгарні як згадку про особливе місце й особливий час придбання власної чи обраної на подарунок книжки.
Усі ці деталі – невипадкові, як наче сам Микола разом з батьками і сестрою Antonina Liulka-Rachok придумував ці концептуальні рішення. Та чому, власне, “наче”? В “Героях” на кожному кутку присутня його оприявнена думка, його погляд дивиться на вас не лише зі світлин у рамках. Коли після 20:00 двері книгарні зачиняються, поміж книжок, стелажів і картин продовжує походжати незримий дух Миколи – і це, напевно, найшляхетніший і найцінніший спосіб увіковічнити пам’ять про нього і його прагнення робити світ таким же прекрасним і наповненим, як робили це герої його улюблених історій.
Сходіть на Оводова, 17, і переконайтеся в цьому самі.

