Сумна звістка. Помер письменник Григір Мовчанюк

Мовчанюк Г.П.12 травня 2018 р. після тривалої хвороби на 76-му році помер відомий письменник Григір Павлович Мовчанюк.

Поет, перекладач, критик. Автор десятків книг, передусім віршів, від дебютної збірки «Пшениця» (1975) до чотиритомника – «Сяйво» (2006), «Вознесення» (2008), «Смисл» (2011), «Наголос» (2012) та ін. Окремими виданнями вийшли: поеми «Платон» (2011), «Крути» (2011), «Геном геноциду» (2012); книги перекладів Б. Будара, Б. Дирліха, М. Берберова; дослідження щодо чеської літератури, зокрема про україніку Й. В. Фріча.

Усе життя присвятив журналістиці, музейній справі, педагогіці. Був кандидатом філологічних наук, членом НСПУ та НСЖУ, кавалером ордена Івана Мазепи V ст.

Поховають письменника на його малій батьківщині у с. Чеснівка Хмільницького району на Вінниччині.

 

 

Більш повна біографія письменника, яку він особисто надав наприкінці 2017 року для письменницького довідника:

Мовчанюк Григор Павлович, нар. 22 (26) жовтня 1942 р., с.Чеснівка, Хмільницький р-н, Вінницька обл. Закінчив слов’янське відділення філфаку, Львівський державний  ун-т ім. І.Франка, 1970. Працював у культосвітніх закладах, журналістом, у Вінницькому інституті економіка Тернопільського національного економічного ун-ту, 2004-2015рр. К.ф.н., 2009.Організатор і голова Українського товариства приятелів лужицькосербської культури, 2011.

Поет, літературознавець, перекладач. Автор 23 книг. Поетична трилогія – „Сяйво”, „Вознесення”, „Смисл” (2006, 2008, 2011), „Наголос” (2012), „Метафорікум” (2014),  поеми – „Платон” (2011), „Геном геноциду” (2012) – опублікував 25 поем; літературознавство -„Іменем факту” (2015), „Нурт української волі” (2016), „Столітній Микола Неврлий” (2017), переклади з лужицькосербської –  Бено Будар „Ріка часу” (2009), Бенедикт Дирліх „Парабола” (2010). Переклади в антологіях  – „Поезія лужицьких сербів”(1971), „Весняна Влтава” (1978?). Добірки з македонської – Бранко Цветкоскі, Гордана Бошнакоска, часопис „Собор”(2013), з чеської – Іво Гарак, Мілан Грабал „Собор” (2014?), з болгарської, польської та ін.

Автор понад 200 статей з питань літератури і соціокультурної проблематики у наукових збірниках та періодиці. Упорядкував, написав передмови і художньо оформив 70 видань поезії і прози різних авторів. Літературний консультант, старійшина, генерал-хорунжий Українського козацтва – має відомчі ордени.

Його твори перекладено болгарською, лужицькосербською і чеською мовами. Лауреат обласної літературно-громадської премії ім. Івана Богуна. Нагороджений медаллю „Почесна відзнака” НСПУ (2011).

Член НСПУ (1985), член НСЖУ (1974). Учасник літературних фестивалів у Федеративній Республіці Німеччини і Болгарії. Член Слов’янської академії у Варні, Болгарія.