Презентація поетичної збірки Наталки Погребняк «Кохання солод як причастя»
«Ну що б, здавалося, слова…».Таку назву мала презентація моєї поетичної збірки «Кохання солод як причастя» (2024 р.), яка відбулася напередодні Дня народження Великого Кобзаря в рамках Декади української мови та літератури в КЗ «Ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою повітряних сил» Вінницької обласної Ради.
Була вражена неординарною ідеєю вчительки української мови та літератури Юлії Павлівни Хлівнюк, яка запропонувала провести презентацію збірки у формі гри-змагання за участі команд-пар: ліцеїст – ліцеїстка. До участі були запрошені здобувачі освіти 10-11 класів.
Присутні в залі Хвилиною мовчання вшанували пам’ять захисників, які загинули в боях за Батьківщину в російсько-українській війні.
Мала нагоду розповісти, що до написання віршів про кохання мене мотивував образ Єфросинії Ярославни, руської княгині, доньки галицького князя Ярослава Осмомисла, дружини сіверського князя Ігора Святославича. «Плач Ярославни» зі «Слова о полку Ігоревім» нагадав, що сьогоднішня війна розлучила багатьох закоханих, а дружини й наречені вірно чекають своїх милих і висловлюють ніжні почуття в поетичних рядках.
Учасники – презентували відеоролики з декламуванням віршів зі збірки, аналізували поетичні твори, танцювали під пісні, які створені на мої тексти композиторами Станіславом Городинським, Народним артистом України, та Володимиром Гуменчуком, відповідали на запитання літературної вікторини.
А я – читала власні поезії про кохання й повторила рядки з передмови, яку написала член НСПУ Олена Герасименко «Напевне, саме зараз той час, коли про кохання потрібно не говорити, а кричати на ввесь світ. Для багатьох війна стала своєрідним «лакмусом», який спростував або підтвердив силу почуттів, підштовхнув нерішучих до вчинків, дав зрозуміти, що є найважливішим. Потрібно встигнути сказати «кохаю»… Сказати, почути, аби знати, задля кого й навіщо…»
Увпевнена, що учасники й запрошені на презентацію поетичної збірки «Кохання солод як причастя» по-новому відчули значення поетичних рядків Т. Г. Шевченка:
Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує!
Мій доземний уклін Миколі Миколайовичу Трачу, меценатові, директору сільськогосподарського підприємства СТОВ “Авангард” с. Сільниця, який завжди підтримує митців рідного краю, і завдяки якому побачила світ поетична збірка «Кохання солод як причастя».
Дякую адміністрації КЗ «ЛПВФППС» Вінницької обласної Ради, колегам, які професійно виконали обов’язки жури, кожному, хто долучився до організації презентації моєї поетичної збірки, хто завітав на нашу зустріч. Відчула велику позитивну енергетику підтримки від вас, зміцнилася у вірі, що народ, для якого головними цінностями є Батьківщина, родина, рідне слово, віра й надія, високе почуття кохання, – нездоланний у віках.
