Презентація книги Анатолія Жарука

7 вересня 2021 року. Одна з особливо радісних реальностей роботи нашого Дому – відкриття нових яскравих літературних імен і супутні з цим неординарні події та зустрічі.. Цього разу сформований вінницькими видавцями творчий десант висадився в сонячному Ямполі над Дністром. Мета: обговорити перші книги ямпільчанина АНАТОЛІЯ ЖАРУКА, дати йому практичні поради для подальшої творчості та просування виданих творів до читачів.

Анатолій Жарук, ямпільчанин, уродженець ямпільського села Тростянець, ямпільський підприємець. Він випускник Львівської політехніки, за фахом – інженер-програміст. Та має чоловік нестримний потяг до патріотики, вивчення історії рідного краю. А відтак задумав і почав писати трилогію «Нескорені Гайдамацького яру». Перші дві частини трилогії «Дністровська сотня» та «По Поділлю з вогнем» вже вийшли у світ окремими книгами. Завершує Анатолій написання третьої, робоча назва «Від гайдамаки до шляхтича». Книги цікаві, насичені реальними історичними подіями, які відбувалися на Наддністрянщині в часи Гайдамаччини, національно-визвольних повстань.

Приїхали в гості до ямпільського повістяра його досвідчені колеги по перу: письменники-видавці з Видавничого Дому «Моя Вінниччина» ВАДИМ ВІТКОВСЬКИЙ та МИХАЙЛО КАМЕНЮК, відома поетеса з Києва, уродженка Ямпільщини НІНА ГНАТЮК, поет СТАНІСЛАВ ДРАЧУК, фотожурналіст і літератор ОЛЕКСАНДР ГОРДІЄВИЧ, композитор і музикант ВАСИЛЬ ЖУРБЕНКО.

Анатолій Жарук – підприємець незвичайний . Зокрема, його підприємство займається проектуванням та виготовленням меблів, стилізованих під подільську старовину. Якось під час ремонту офісу (а він в самісінькім центрі Ямполя) господар виявив під підлогою якусь порожнечу. Стали розкопувати і знайшли у виявленому підземеллі справжній скарб: старовинну винарню, укладену з каменю. Мала вона і своє «свідоцтво про народження», обабіч каміна висічена дата – 1707 рік. Творча фантазія допомогла просто суперово стилізувати це приміщення, зробити його приємним і зручним для гостей. Наче сама доля підкинула підприємцю цю знахідку. Адже він до цього упродовж багатьох років плекав чималий виноградник, вивчав і відроджував древнє ремесло ямпільчан – виноробне. Складова етнокультури – чи не так?

Нині Жарук – визнаний майстер виноробства, у старовинній кам’яниці-винарні вилежуються в залитих сургучем пляшках вина різних років приготування, а в діжках – вистоюються коньяки власної марки. Усе це не для заробітку, зауважує Анатолій, а для душі, для відновлення умінь наших предків. Іноді – для подарунків тим, хто шанує своє родове коріння, рідне слово, мистецтво. До речі, дубові діжі для вина – тут також власного виробництва.

Отож, з дегустації кращих Жарукових вин розпочалася ця незвичайна літературна експедиція. І, скажіть, хіба все, сказане вище, не є частинкою реального пізнання колишнього життя сучасним письменником – пізнанням на смак, на дотик?…

Розмова про опубліковані твори Анатолія Жарука продовжилася в Буші, в її історико-культурному заповіднику на подвір’ї «Стоун парку» – чудової, затишної екодомівки для «зелених туристів», яких сюди приїздить усе більше і не лише з України. Облаштували цю господу подружжя одеситів Андрій та Юля, прижилися в цьому наснаженому особливою енергетикою селі.

Як кажуть, говорили і не могли наговоритися. До письменницького гурту долучилися товариш Анатолія Жарука, підприємець Петро Ковач, який нині займається реставрацією музею Миколи Трублаїні на Крижопільщині, багаторічний керівник Бушанського історико-культурного комплексу Олександр Пірняк, сестра Жарука Людмила Пірняк з чоловіком.

Читались вірші, лунала музика. Окрім прози, Анатолій Жарук пише також поезію, музику. А на прощання, наче віддаючи гостям козацьку честь, біля воріт «Стоун Парку» гримнула гармата.