Помер Дмитро Пічкур
У Вінниці 26 січня 2018 року помер відомий письменник Дмитро Пічкур. Щойно вийшла його нова книга лірики «Ще буде тепло. Акварелі», відбувся творчій вечір. Дмитро Степанович почав спілкуватись у соціальних мережах, багато подорожував, був сповнений творчих задумів, тому його смерть уявляється несподіваною.
Повік закоханий поет, палкий публіцист, автор спогадів про Василя Стуса, з яким разом служив в армії. Починав будівельником, проте майже усе життя працював у журналістиці. Автор понад дюжину поетичних збірок. Йому було 76 років. Поховають Дмитра Пічкура на його батьківщині – на Черкащині, у оспіваному ним селі Розсохуватка.
Моя Росохуватка
З Калниболот до самого Тального
За скіфів ще прославсь Великий Шлях.
Сюди манив чорнозем не одного,
Кургани й досі видно на полях.
Тут предок мій, вертаючись з походу,
Утомлений спинився на нічліг.
І пив із джерела студену воду,
І досхочу напитися не міг.
І він зізнався вірним побратимам:
“Он там поставлю хату на горбку,
І хто не їхатиме, хто не йтиме –
Зупиниться спочити в холодку”.
Літа спливли, і не одне століття,
Біля Розсішки виросло село.
Там пишеться історія новітня,
Лиш в пам’яті лишилось, як було:
Тут лихолати, пічкурі і бойки,
І підопригори, і химичі,
Приходьки і притули, бадраки–
Селились дружно по обидва боки
Маленької та дужої ріки.
Росохуватко, рідная кровино!
Спасибі, що дала життя мені.
За тебе я молитися повинен,
Й любов синівську перелить в пісні.
