Помер Дмитро Пічкур

Ювілей Дмитра ПічкураУ Вінниці 26 січня 2018 року помер відомий письменник Дмитро Пічкур. Щойно вийшла його нова книга лірики «Ще буде тепло. Акварелі», відбувся творчій вечір. Дмитро Степанович почав спілкуватись у соціальних мережах, багато подорожував, був сповнений творчих задумів, тому його смерть уявляється несподіваною.

Повік закоханий поет, палкий публіцист, автор спогадів про Василя Стуса, з яким разом служив в армії. Починав будівельником, проте майже усе життя працював у журналістиці. Автор понад дюжину поетичних збірок. Йому було 76 років. Поховають Дмитра Пічкура на його батьківщині – на Черкащині, у оспіваному ним селі Розсохуватка.

Моя Росохуватка

 

З Калниболот до самого Тального

За скіфів ще прославсь Великий Шлях.

Сюди манив чорнозем не одного,

Кургани й досі видно на полях.

 

Тут предок мій, вертаючись з походу,

Утомлений спинився на нічліг.

І пив із джерела студену воду,

І досхочу напитися не міг.

 

І він зізнався вірним побратимам:

“Он там поставлю хату на горбку,

І хто не їхатиме, хто не йтиме –

Зупиниться спочити в холодку”.

 

Літа спливли, і не одне століття,

Біля Розсішки виросло село.

Там пишеться історія новітня,

Лиш в пам’яті лишилось, як було:

 

Тут лихолати, пічкурі і бойки,

І підопригори, і химичі,

Приходьки і притули, бадраки–

Селились дружно по обидва боки

Маленької та дужої ріки.

 

Росохуватко, рідная кровино!

Спасибі, що дала життя мені.

За тебе я молитися повинен,

Й любов синівську перелить в пісні.