Петро Скорук: Мартирологія Міста над Бугом
«Спочатку була Книга!» – сказав мені великий письменник Творець про моє екстремальне книгоїдство. І я зрозумів, що письменництво стає рівним життю. Що я давно став рівним собі. На жаль? Не знаю! Але є спроба затриматись, залишитись, злитися з містом. Бо це місто мені по кишені. До самої смерті. Можливо, і після…
«ВІННИЦЯ: матриця відлуння», том 1. Зміст (уривки),
Початок православ’я, походження і архітектурна історія міста, Микола II, О. Брусилов, Єрусалимка і Кумбари, Г. Брілінг і музей, замок Грохольських, лікарня Ющенко, мости, війна, Вервольф, визволення, «розкрилася земля», євреї Вінниці 1941-1944 рр. тощо…
«ВІННИЦЯ: спогади далекого», том 2. Зміст (уривки)
Старе місто, П’ятничани, родина Грохольських, «тімірязєвка», вінницькі газети, ВЗТА, генеральські ями, Герінг і театр, тайна окупованої Вінниці, пам’ятник, трамвайна катастрофа, кістяна людина, В. Маяковський, «володарка», династія Скоруків, зустрічі з Міхоелсом, керосин, сахзавод, харчова ностальгія, спортивна Вінниця, «урожай», сюрприз, півсамовара, абрикосова юність, кінцевий діагноз, реп’яхи юності, ми – останні осколки…
«ВІННИЦЯ: ґрааль сили поезії», том 3.
Не opus magnum, не процес отримання філософського каменю і не досягнення просвітленої свідомості, злиття духу та матерії. Це багата поетикальна палітра, в якій можна (потрібно!?) кожному вільно насолоджуватись у власний збочений спосіб, примножуючи тим самим свою присутність серед вінницьких поетиків. В цьому томі і на обладинках 1-го і 3-го томів опубліковані картини вінницької художниці Ірини Бабій.
«…Бог-місто, ми зіграли свій наддовгий бліц!
Про тебе завше пам’ятаємо у битвах-перемогах!
Перед когортами живих та мертвих лиць,
перед тобою, Вінниця і Бугъ, схиляємося ниць!
Ми жили і живем в тобі, і будем жить тобою!»
- S. В цих книгах немає впізнаваного запаху глянсового путівника. Це не зашкалювання спритно змонтованої фабули. Не сімейна сага, не історичний роман і навіть не подоба виробничого роману. Не захоплюючі «лекції» письменників, не колоритні персонажі. Це просто яскраві описи до і повоєнної Вінниці та її мешканців. Ще легка іронія.
Просто добра й чесна робота закоханих Вінницею і Боговим Бугом, навчених життям вінничан.
ЖИВИ, ВІННИЦЯ!!!
