Олена Тріскун. “Твам, де крила торкаються неба”

28 січня 2026 року. Виходить у світ чергова збірка поезій ОЛЕНИ ТРІСКУН “ТАМ, ДЕ КРИЛА ТОРКАЮТЬСЯ НЕБА». Книга досить об’ємна, вісім її розділів – це вісім ліричних новел про різні стани жіночої душі: це сповідь і палкі порухи кохання, це тривога буднів і замилування красою рідного краю, це скрижалі набутої життєвої мудрості і пісня материнства. А загалом: це результат праці думки, серця й душі.

Книгу Олена завершує такими словами до читача:

“Іду по життю посміхаючись. Жінка-посмішка, так назвали мене колеги по роботі. Завжди в усьому знаходжу позитив. Так, розумію, час зараз не легкий для України і для українців. Але посмішка допомагає, вона ря¬тує і лікує стомлені душі.

Я теж плачу…Але тоді, коли ніхто не бачить моїх сліз. Я слабка для себе, але сильна для інших. Мої вірші допомагають мені вижити, допомагають мені допомогти іншим.

Моя перша книга “Я маю крила!..” надихнула мене на нову. Це як продовження польоту. Польоту над своїми сумнівами і тривогами. Польоту моєї душі. Я відкриваю новий світ в собі. Світлий світ надії і великої віри в майбутнє…

Мої крила – це мої вірші…

Мої крила – це моя сім’я.

Мої крила – це моя родина.

Мої крила – це мій рідний край,

Моя Україна”

ПРО НАШУ АВТОРКУ

Тріскун (Крисько) Олена Володимирівна народилась 20 жовтня 1968 року в с. Кам’яногірка Жмеринського району, що на Вінниччині. Після закінчення Кам’яногірської школи навча¬лась на бухгалтера в Чернятинському радгоспі-технікумі. За цією спеціальністю працює в Жмеринському КУ «Центр з фі¬нансового обслуговування закладів освіти, сім’ї, молоді, спор¬ту, культури і туризму».

Заміжня. Чоловік Василь Петрович працює в місцевій школі. Виховали двійко дітей: Наталю та Євгена, мають онучку Софійку.

Вірші пише з дитинства. Автор книги “Я маю крила…!” Друкувалась в літературно-мистецькому альманасі “Євшан”, журналі “VOLYA”.