ОЛЕКСАНДР ВИСОЧАНСЬКИЙ

2020_Височанський_091257Височанський Олександр Григорович народився 9 грудня 1957 р. у с. Антонівка Томашпільського району на Вінниччині. Працював друкарем, кореспондентом радіо.

Поет, сатирик-гуморист. Автор понад півтора десятка книг, у т. ч. лірики: «Не любить затінку душа» (1993), «Солов’ї на калині» (1995), «Подих світанку» (2001), «Вінок сонетів Божої любові» (2008), «Рятуй мене, Боже!» (2011), «Летюча криниця» (2010), «Поцілунок троянди» (2011, 2016); сатири та гумору: «Йду з Томашполя й сміюся» (1991), «Триндирички» (2001), «Опозиційний комар» (2008), «Дідів заповіт» (2011, 2015); для дітей: «Муравлик Землю загубив» (1993), «Впіймав струмочок місяця» (1996), «Місяць коників пасе» (2000), «Академіквус Мурло і Мурчик-Позіхай» (2003), «Книжечка нова про старі дива» (2016); публікацій у колективних збірках та періодиці. Окремі твори друкувалися молдавською, польською, російською мовами та покладені на  музику.

Лауреат літературної премії ім. С. Руданського (1995).

Член НСПУ з 1999 р., член НСЖУ.