Наші письменники у Літині
Унікальний «круглий стіл» відбувся напередодні Дня незалежності України у Літинському краєзнавчому музеї імені Устима Кармелюка. Тут зібралися творчі люди міста й району на презентацію першої поетичної книжки студентки Вінницького національного технічного і Донецького національного університетів Ірини Майданевич, що побачить світ за сприяння департаменту інформаційної діяльності та зв’язків з громадськістю вінницької облдержадміністрації.
Представляла майбутнього філолога поетеса Зінаїда Василівна Сидорчук, керівник районного літературно-мистецького об’єднання «Дзвонкова криниця» імені Христофора Замоцного. З Вінниці приїхали Вадим Вітковський, голова обласної організації НСПУ, головний редактор журналу «Вінницький край», заслужений журналіст України, Михайло Каменюк, заслужений працівник культури України, головний редактор альманаху «Русалка Дністровая», і Олександр Гордієвич, відомий український фотохудожник, лауреат літературно-мистецької премії імені Євгена Гуцала.
Символічно круглий стіл розпочався піснею «Я – українець» у виконані Олексія Гончарука.
– Україна – це не тільки територія, позначена на карті, – казала Ірина Майданевич. – Це – моя рідна земля! Українці здавна боролися за свою незалежність, і зараз борються.
«Промінцем своєї літературної юності» назвав Ірину Михайло Каменюк, який нині живе в селі Івчі Літинського району, «на своєму духовному острові», і закликав творчих людей зі всіх сил переборювати підсвідоме відчуття провінційності, сміливо йти в літературу.
– Я б дав кожному українцеві по сто квадратних метри землі (по одній сотій території) і через рік приїхав би подивитися, що він там зробив, на тій землі.
Нехай квітує Україна
В духмяних сонячних садах… –
Закликала ще одна талановита учасниця зустрічі Аліна Саранча, також вінницька студентка.
Виступали краєзнавець Валерій Кривий, директорка музею Віра Ткач, український патріот Дмитро Колісник, вчителька Людмила Пивовар, учениця першого класу Вероніка Вікарчук.
Читала свої поезії Ірина Майданевич, слова з її віршів викарбувані на пам’ятнику героям Небесної Сотні в Літині.
«Молитву за Україну» Катерини Мотрич прочитала вишивальниця, тітка Надія Іванівна Димкова.
Всі погодилися зі словами Вадима Вітковського: «Нехай література потребує свіжої крові, але нехай не потребують свіжої крові фронти…»
Щаслива сльоза світилася на очах у мами Ірини Майданевич, звичайної сільської вчительки української мови, доньчиної найпершої наставниці.
З Днем Незалежності, матінко-Україно!
Валентина Сторожук
