Леонід Ковін
КОВІН ЛЕОНІД ІВАНОВИЧ
Народився 15 січня 1905 р. в м. Котка (Фінляндія) в родині службовця. Мав лише початкову освіту. У 1918 р. втік з батьками до Росії; жив і працював у Москві. Був робітником топографічної партії, працював на складі, в домоуправлінні, банку; під час Другої світової війни – бухгалтером на будівництві залізниці на Уралі. З 1944 р. жив у Вінниці і працював кореспондентом газети Вінницької залізниці «Сталінська путь».
Російськомовний радянський прозаїк. Почав друкуватися з 1927 р. Окремими виданнями та у періодиці вийшли повісті «Дурощі» (1930), «Троє» (1930), «Початок життя» (1941), «Так летіли снаряди» (1962), «Біла трава» (1962), а також роман «Дорожче за життя» (1956). Частина творів лишилася у рукописах.
СПУ з 1959 р.
Помер 11 травня 1967 р. Похований у Вінниці.
Матеріали письменника зберігаються у Державному архіві Вінницької області.
