ЛАРИСА СИЧКО
СИЧКО ЛАРИСА ІВАНІВНА
Народилася 1 травня 1959 року, як зазначено у метриці, а насправді 26 квітня, в с. Уяринцях Тиврівського (тепер Вінницького) району. Закінчила Вінницький політехнічний інститут (1984), 35 років працювала інженером у Вінницькому проектному інституті.
Прозаїк, поетеса. Авторка 2-х книг: оповідань «Невигадані історії мого дитинства» (2016) та повісті у двох частинах «В’яр» (2018, 2022). Друкується в альманахах, журналах та періодиці. Учасниця вінницького літературного об’єднання «Автограф».
Лауреат літературного конкурсу «Малахітовий носоріг» (2016), фестивалів «Підкова Пегаса» (2016), «Барви народного мистецтва» (2017), «Садок вишневий біля хати» (2018, 2019), літературної премії «Кришталева вишня» (2018), ім. В. Вовкодава (2023), ім. М. Стельмаха (2023).
НСПУ з 2019 р.
Живе у м. Вінниці.
