Книга про село Івашківці
ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МОЯ ВІННИЧЧИНА» інформує:
25 серпня 2022 року. Здано у виробництво черговий том серії «Моя Вінниччина» (1000 книг про 1000 сіл). Назва йому – «ІВАШКІВЦІ У СЕРЦІ НАЗАВЖДИ». Це захоплююча історія про дивовижне село Івашківці Шаргородської громади Жмеринського району та його невтомних, трудолюбивих і високообдарованих в усьому людей. Авторами оповіді стали місцеві краєзнавці Л.ЗДИРКО, Ю.ЛІПЕЦЬКИЙ, В.ПАСТУШЕНКО. Першою скрипкою в цьому тріо патріотів рідного краю є Любов Іванівна Здирко – не лише прекрасний вчитель Івашковецької школи, але й поетка, есеїстка, етнографістка, художниця. Людина-творець, ініціатор, автор десятків САМОБУТНІХ мистецьких та краєзнавчих проектів.
Книга не залишить байдужим жодного читача, а не лише уродженця Івашковець. В розповіді – десятки і десятки цікавих людських історій, доль, які свідчать: у житті завжди було і є місце подвигу.
Ось на світлині івашковецька жіноча співоча ланка. Це основа першого складу нині вже уславленого ансамблю «Берегиня». В шістьох жіночок на грудях Зірки Героїв Соціалістичної Праці. В важкому повоєнному 1947 році ланка виборола рекордний врожай зернових і 9 її членів удостоїлися найвищої державної нагороди. Співали в полі, гнучи спину в праці, співали йдучи з поля вже поночі, а потім співали на всіх можливих сценах велетенської країни, включаючи Кремлівський Палац з’їздів у Москві.
Івашківчани відзначалися скрізь і всюди: у праці і на усіх війнах ХХ і, на жаль, і ХХІ століття. Але найбільше відзначалися, як зодчі, як будівельники, як лісівники, тваринники і хлібороби. Це село багатодітних родин, село вишивальниць (он який рекордний рушник про Івашківці вишили гуртом!), село, де в пошані рідне слово і рідні звичаї. Любов Іванівна Здирко, будучи не лише автором, але й менеджером книги-історії села, звернулася до земляків по усіх-усюдах, щоб вони дописали книгу своїми спогадами завершальним третім розділом. І він вийшов найцікавішим, багатий деталями, щирим усміхом, розповідями, які не можуть не зворушити.
Івашківські школярі десятиліттями були романтично непосидючими. А тому мандрували країною багатьма маршрутами, включаючи водні (на катамаранах). Педагоги тут мудрі, вони постійно спрямовують енергію і творчість юних на цікаві заняття поза школою, а звідси виростають пагони патріотизму.
Всього не розкажеш. Зустрічаймо цю сонячну, обнадійливу, наснажену родовою пам’яттю книгу. Вчімося у івашківчан оцінювати власну історію так, щоб вона надихала. Це дуже потрібно в грізний сьогоднішній час.
Михайло КАМЕНЮК,
редактор серії «Моя Вінниччина» (1000 книг про 1000 сіл)
25082022
