АНЖЕЛА ВЕРЕМІЙ
ВЕРЕМІЙ АНЖЕЛА АНАТОЛІЇВНА
Народилася 23 травня 1965 р. в м. Хмільнику на Вінниччині. Закінчила філологічний факультет Вінницького педагогічного інституту (1992). Все життя працює в системі освіти. Учасниця літературних об’єднань «Золота троянда», «Автограф» та ім. В. Стуса.
Поетка, прозаїк. Авторка книг «Літо надій» (2002), «Квіти для коханого» (2003), «Осіння мелодія» (2010), «Небо любові» (2012), «З любов’ю до землі, обличчям до людини» (2013), «Заради добра і краси» (2013), «На барвінковій огняній землі» (2014), «Обираючи свободу» (2014, у співавторстві), «У краї мальв і полину» (2015), «Позиція гідності» (2015), «Вулиці мого міста» (2016), «Молилися три Марії» (2016), «Таємниці подільських верб» (2017), «Мереживо долі» (2017), «Світло єдиної дороги» (2018), «Чорнобиля правда гірка» (2019), «І тиша проситься у слово» (2020), «Музика осіннього скрипаля» (2021), «Молитва під кулями» (2022), «Славень Хмільнику» (2023); публікацій у періодиці, колективних збірках та альманахах. Підготовані до друку книги «Остання висота» та «Тепло земних долонь».
Переможниця творчого конкурсу ім. О. Гетьмана (2014), лауреат краєзнавчої премії ім. В. Вовкодава (2021), кавалер відзнаки «За заслуги перед Вінниччиною» (2022), Почесний краєзнавець України (2023).
НСПУ з 2019 р., НСЖУ.
Живе у рідному місті.
