Вінницькі письменники в Сутисках

22 червня 2024 року. І ось настав цей довгожданий день: вийшла у світ в серії «Моя Вінниччина: 1000 книг про 1000 сіл» книга з порядковим номером 100! – АНАТОЛІЙ ТАМТУРА. СУТИСКИ. ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧИЙ НАРИС: ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ. Автор – відомий краєзнавець, педагог-історик, ветеран освіти, ентузіаст народної музейної справи, житель Сутисок.

В цей день в Сутисках відбулося громадське обговорення нової книги. В ньому взяла участь творча бригада Видавничого Дому у складі письменників ВАДИМА ВІТКОВСЬКОГО, ЖАННИ ДМИТРЕНКО, АНДРІЯ СТЕБЕЛЄВА, МИХАЙЛА КАМЕНЮКА, нашого фотомайстра ОЛЕКСАНДРА ГОРДІЄВИЧА.

Обговорення вдалося цікавим і активним. Виступали громадські діячі, бібліотекарі, вчителі, колишні учні Анатолія Тамтури. Виступив і екс-голова Вінницької облдержадміністрації, а нині голова ГО «Ми – вінничани» ВАЛЕРІЙ КОРОВІЙ. На нинішній громадській посаді, як і на колишній державній, Валерій Вікторович продовжує благородну гуманітарну традицію, підтримуючи різні культурологічні проекти. Ось і книга про Сутиски надрукована коштом очолюваної ним нині громадської фундації. Хороший приклад для інших благодійників-патріотів!

У своїх виступах письменники звертали увагу присутніх на високий патріотичний дух, який поширює в громадах області не лише написання книг цього визначного краєзнавчого проекту, але й їх обговорення, включення до освітніх програм, залучення до краєзнавчих пошуків молоді. Про це говорив директор ВОКУ «Моя Вінниччина» ВАДИМ ВІТКОВСЬКИЙ.

Редактор ВОКУ МИХАЙЛО КАМЕНЮК звернув увагу присутніх на той факт, що трагічна дата 22 червня, день вторгнення фашистів на наші землі в Другій світовій війні, присутня в кожній з виданих сотні книг і буде присутня і в наступних. Та біда зачепила кожного українця. Як і нинішня, коли агресор уже інший, але війна подібна тій. М.Каменюк прочитав свої вірші на цю тему.

ЖАННА ДМИТРЕНКО, колишня учениця місцевої школи-інтернату, поділилася спогадами про Сутиски, традиційно читала свої вірші, звернені до земляків.

АНДРІЙ СТЕБЕЛЄВ привітав Сутиську громаду з втіленням її тисячолітньої історії в пізнавальну книгу. Він доклав багато зусиль до редагування і формування рукопису книги і є її своєрідним хресним батьком. Андрій нині проживає на Тиврівщині і вже давно займається активним краєзнавчим дослідженням тамтешніх місць. Цього разу при поверненні до Вінниці він запропонував колегам напитися водиці з лісового джерела поблизу Гнівані, яке вважається благодатним і є місцем паломництва віруючих та туристів. Напитися зі «Срібного джерела», вмити руки і обличчя в святій водиці – хіба проминеш таке? Андрій зафіксував ці відвідини лісової перлини на фото (додаємо в кінці розповіді)

На світлинах ОЛЕКСАНДРА ГОРДІЄВИЧА – розповідь про подію.