Анатолій Подолян про збірку своїх поезій “Сирена”
У світ вийшла нова збірка моїх поезій «Сирена». Щоб не пропонувати «кота в мішку», презентую її передмовою до неї. Хто ще об’єктивніше розповість читачам про нову книжку за досвідченого ветерана української літератури?ПЕРЕДМОВА
Тільки правді завдяки
Анатолій Подолян за час нашої багаторічної співпраці у журналістиці здивував мене двічі. Першого разу, коли презентував мені пригодницьку повість на правоохоронну тематику; вдруге – коли одна за одною стали виходити друком збірки його поезій. Одним словом, рвучко, не відкладаючи справу надовго, мій журналістський колега подався у письменники.
І зовсім вже не дивом стало те, що вінницька письменницька організація на своїх зборах нещодавно прийняла рішення рекомендувати Анатолія до вступу в Національну спілку письменників України. Скажу одверто, це мене дуже втішило.
І ось – нова поетична збірка Анатолія Подоляна. Писалася вона в лиху годину несподіваного для більшості земляків воєнного лихоліття, що спричинило окрім безлічі героїчних патріотичних проявів, справжній вибух громадянських почуттів в літературі, надто у поезії. Можна назвати цю книгу Анатолія внутрішнім монологом людини, яка прагне вкинути іскри гордої непокори ворогу, віри у перемогу праведного діла в душі багатьох сучасників. Бо, ніде правди діти, чимало з них хто розгубився, хто на порозі зневіри чи паніки, хто взагалі не бачить просвітку у завтрашньому дні.
Теперішня Муза Анатолія Подоляна разюче відрізняється від попередніх, котрі, скажімо, у його книгах «Полум’я серця» і «Холодний онлайн». Тепер жодної іронії, утіхи спогляданням, естетичного менторства.
«Я змінився не лиш в лексиконі», – зізнається ліричне поетове «Я», якому пасує слово «МЕСНИК». Дійсно, не лиш у наборі слів змінився творець, бо з гіркою погордою він продовжує:
Не навчився в житті убивати,
А тепер цього вчусь ремесла.
І відповідно інші символи виникають в густому тексті зізнань ліричного героя. Змушений стояти в бою на грані життя і смерті, він веде розмову з коханою, розуміючи, що, може, вже й не буде в нього такої нагоди: надто важкі, смертельні випробування чигають в завтрашньому дні. Суворою, позбавленою ейфорії, не пафосною клятвою звучать ці слова:
Це дізнаєшся, мабуть, ти скоро.
Якщо кану в глибокій імлі,
Тільки знай, що зі мною і ворог
Теж загинув на нашій землі.
…і далі – високою нотою освячення клятви власною любов’ю:
Так не зраджу в бою Батьківщину,
Як ні з ким я не зрадив тобі.
Ось тут і маємо пояснення, чому На землі навіть плавиться криця – Лиш стоїть український народ.
Нова поетична збірка Анатолія Подоляна вийшла цільною, спрямованою в одну больову точку нашого буття. Поет знаходить у ній місце для зображення усіх дійових осіб нашого трагічного сьогодення: біженців і волонтерів, воїнів Світла і «путіноїдів» (мусимо окреслити образ ворога, щоб знати, як і чим його долати). Тих, що «Війни прийняли дозу І нині сіють жах, Неначе їхній розум Ще ходить в постолах».
На жаль, якими б дошкульними словами ми не обзивали ворога, від цього його не убуде. І треба мобілізувати всю силу і волю, щоб вистояти у кривавій борні. Про це у Анатолія Подоляна – вірші-роздуми, вірші сюжетні, вірші з постановкою проблем. Останню тезу дуже добре висвітлює фінал балади «Біженці», в якій розповідається звична, на перший погляд, історія: сусід спалює на городі всілякий непотріб, і дим, що здіймається при цьому до неба, лякає діток-переселенців, вони біжать до матері і кричать: «мамо, мамо, тут також бомблять». Зворушений побаченим, поет пише: «Хоч родина втекла ця до миру, Але й тут здоганяє війна». А далі, міркуючи про майбутню жадану перемогу, висловлюється про одну з її передумов:
Поскидаю геть з вікон всі штори
Перемоги впустити контент!
І задіяний більше в офшорах
наш не буде новий Президент.
Важко тут не погодитися: може, й справимося з ворогом зовнішнім, а чи вистачить снаги позбутися внутрішніх болячок, які не менш смертельні?
Ось таким постає перед нами автор цієї книги: поет мужній, правдивий і переконливий. І якщо ми будемо сильними і непереможними, то тільки завдяки Правді.
Михайло КАМЕНЮК,
заслужений працівник культури України,
письменник і видавець
***
Читач, звичайно, знає, що кожна куплена книжка наближує видання нової. Хто належить до таких, ласкаво запрошую в приват (месенджер) https://www.facebook.com/podolyan.a.o/ для обговорення деталей.
Книжку можна купити в друкованому і електронному форматах. Зрозуміло, за різними цінами: 70 і 25 гривень за примірник. Підтримайте розвиток сучасної української літератури, тому що моральні цінності ой, як потрібні народові.
Вартість доставки в ціну книжки друкованого формату не входить.
За бажанням читача, в книжці друкованого формату можна безкоштовно отримати підпис автора.
