Михайло Каменюк. “Никанору Дубицькому”

Сіяй тобі, Пречиста Зоре,

На довгий і щедротний вік,

Наш любий брате Никаноре –

Веселий, мудрий чоловік!

 

Ми забуваєм смуток, горе

І бачим сонце в вишині,

Коли чатаєм, Никаноре,

Твої історії смішні.

 

Нас жоден ворог не поборе,

Коли – прогнозам навпаки –

Ще є між нами, Никаноре,

На тебе схожі козаки.

 

Тікай, бездарщино, у нори,

В приватизований город,

Бо українські Никанори –

Ось хто є істинний народ!

 

І хай навчаться внуки, діти,

Ладнаючись вперед іти,

Так рідним словом володіти

Й любити правдоньку, як ти.

 

Так не засидітись на лаві,

Так не занудитись в кутку,

А бути між громади в славі,

Всього зазнавши на віку.

 

Для учнів стати, як підпора,

Для друзів – пісня, що єдна.

Так вип’ємо ж за Никанора,

Хай на останні – а до дна!