Тетяні Яковенко в день народження
Пані Тетяно! В травневім саду
важко знайти яскравішу між квітів…
Хай Вам гараздиться завжди у світі,
вроду не в’ялять літа молоду.
В пору, як травень квітує і спів,
в пору – що ніжна, і мудро-жіноча,
серцем тріпочеться кожен листочок,
і соловейко пильнує: не спіть! –
у Соболівці, як бавився май,
крик немовляти – Тетянка з’явилась
Боженька дав їй таланту на милість:
на ось поезію, міцно тримай!
Стежка була і грузька, й непроста,
тільки дарунок несе вона вдячно.
Він, як і нива, не любить ледачих:
лиш із дбайливих поет вироста.
Танечка, Таня мужніла, росла,
гульк – і Василівна вже величати.
В шані великій цей день відзначати,
шістнадцяте травня – такого числа!
Тим я пишаюся: ми земляки!
Я до поезії трішки дотична.
Нині бажаю, хоч дещо незвично:
хай Ваше слово прониже віки!
Все, що бажаєте – мрії й думки
в небі запишуться, чутими будуть –
зичу того, щоб усі Ваші будні
святами стали на довгі роки.