Author Archive

Бень_Треті за могутністю_2014_обкладинкаБень А. Б., Творун П. Н. Треті за могутністю, перші за наївністю (Хто і як нас обеззброїв) / За матеріалами депутатського об’єднання «Антимафія». – Київ: ТОВ «А-ЦЕНТР», 2014. – 232 с., іл. – ISBN 978-617-7190-01-0.

Нас можна було б вважати восьмим «дивом світу»! такого народи Старого і Нового світів ще не бачили – одностороннього, повного і майже добровільно-безумовного ядерного роззброєння однієї з територіально найбільших у Європі держав.

Це – не сюжет фантастичного трилера, це – буденні реалії. Ім’я політико-військового фантому – Республіка Україна. Наївно піддавшись на облудливі міжнародні обіцянки світових наддержав, молода Українська держава допустила знищення свого третього у світі за потужністю ядерного арсеналу.

Як таке могло статися, коли український парламент дозволив скорочення лише 36% ракетоносіїв і 42% боєзарядів?..

Офіцери з «Антимафії» означили феномен конкретнішою термінологією: скориставшись з почуття національної меншовартості керівників держави, з недалекоглядності та меркантильності верховних головнокомандувачів ЗСУ і генералітету, тимчасові союзники РФ і США без жодного пострілу «взяли у полон» одну з найпотужніших на європейському терені Вінницьку 43-ю стратегічну ракетну армію, пустили у смертельне піке угруповання стратегічних авіаракетоносців, здатних «тримати на прицілі хоч кілька Америк і Росій.

Були ми третіми у світі за ядерною потужністю, тепер – перші за наївністю. За що жорстоко розплачуємося у «гібридній війні».

Бахтинський_Джерела любові_1988_обкладинкаБахтинський М. Й. Джерела любові: поезії. – Київ: Радянський письменник, 1988. – 70 с. – ISBN 5-333-0353-Х.

«Джерела любові» – нова збірка українського радянського поета-лірика. Автор оспівує цілющі джерела і найдорожчий скарб землі – людину, що вміє вірно любити, виховувати дітей, захищати Вітчизну. Поезія Михайла Бахтинського пластична і мелодійна. Саме це приваблює композиторів, з якими він написав чимало солоспівів і пісень.

В. Вітковський і В. Кравець

В. Вітковський і В. Кравець

25 січня 2025 року. З величезним успіхом, на крилах творчого піднесення пройшов в с. Білянах Могилів-Подільського району ІІІ фестиваль поезії «Поетична світлиця. Калинове гроно Білян». Його натхненниками і організаторами стали незмінні лідери творчого життя Наддністрянщини, білянчани ЛЮДМИЛА ЛІТВІНОВА, директор Білянського Будинку культури, та ВОЛОДИМИР КРАВЕЦЬ, поет, волонтер, член Могилів-Подільського райлітобєднання «Краяни». Обоє були й умілими ведучими цього незабутнього, справді народного дійства.

Головною дійовою особою фестивалю, звісно, була Її Величність Поезія. Нею проникнуті усі фестивальні події: на головному сценічному майданчику, в кулуарах, на виставках, де демонструвалися ілюстрації до казок переселенки з Дніпра ОЛЬГИ ГАЄВОЇ, вишиті картини сестер ОКСАНИ ЧЕРНЯК та СВІТЛАНИ ГАВРИЛЮК, художні полотна могилівчанки МАРІЇ ГОЦУЛЯК. Почесний гість свята, директор Видавничого Дому «Бук-Друк» ОЛЕКСІЙ ЄВЕНОК передав господині фестивалю ЛЮДМИЛІ ЛІТВІНОВІЙ, як сюрприз, тираж прекрасно оформленої її першої поетичної книги «КИШЕНЬКА ДО СЕРЦЯ БЛИЗЕНЬКО». А ще він привіз спеціально віддруковані до фестивалю збірки поезій нашого спільного проекту «Мала книжка» ВАЛЕНТИНИ ПАВЛЕНКО “ЖІНКА ШЛЯХЕТНОГО СПРОТИВУ”, О.КРУШЕЛЬНИЦЬКОГО «МОЯ УКРАЇНА НА МАПІ НЕБЕС», О.КУПЧИК «НЕ ГНІВИ СВОГО СОНЦЯ, ЩОБ СХОДИЛО В ТОБІ ЩОДНЯ», В.ГРАНАТОВОЇ «ЧЕРВОНИМИ ТА ЧОРНИМИ НИТКАМИ», ЛЮБОВІ «НАЩО Я ПОКОХАЛА ПОЕТА?», Л.ХАРЧЕНКО «А ЩАСТЯ – ОСЬ ПОРУЧ, ЗА ЦИМИ ПОЛЯМИ», О.ШВАЙДЕЦЬКОЇ «ТАЄМНИЙ БІК МІСЯЦЯ», М.ОСТАПЧУКА та МИХАЙЛА КАМЕНЮКА «ЦЕ МИ, ГОСПОДИ!», а також довідник «ПИСЬМЕННИКИ ВІННИЧЧИНИ», книгу ЛЮДМИЛИ ЛЮБАЦЬКОЇ «МИКОЛА СИМЧУК. ШЛЯХ У ВІЧНІСТЬ» – ціла міні-виставка прекрасних новинок! Ці книги та їх авторів представив редактор видань, письменник МИХАЙЛО КАМЕНЮК.
Вітали фестиваль, його організаторів та численних гостей завідуючий відділу культури, молоді і спорту Чернівецької ОТГ ВІТАЛІЙ ІЖАКОВСЬКИЙ та провідний методист Центру культури і дозвілля громади ВІКТОРІЯ ШВЕЦЬ, староста Білян ВАДИМ ШВЕДА. Благословили це народне творче дійство православні священники митропротоієрей з Могилів-Подільська о.ІВАН МИНІВ та протоієрей з Чернівців о.ПОДУШЕНКО. Серед почесних гостей був генерал-лейтенант юстиції у відставці, екс-заступник головного прокурора України та прокурор у минулому багатьох областей ОЛЕКСАНДР ГАРДЕЦЬКИЙ, уродженець сусіднього з Білянами села Сугаки і багаторічний меценат та благодійник численних громадських починань в районі.
Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих на війні проти російських окупантів земляків, а учні місцевої школи виконали почесну місію – поклали до Стели Пам’яті села квіти від фестивалю.
Директор Видавничого Дому «Моя Вінниччина» ВАДИМ ВІТКОВСЬКИЙ вручив ЛЮДМИЛІ ЛІТВІНОВІЙ та ВОЛОДИМИРУ КРАВЦЮ Подяки обласної військової адміністрації та обласної ради за активну громадську діяльність, редактор установи МИХАЙЛО КАМЕНЮК представив творчу делегацію Видавничого Дому, поетів АНДРІЯ СТЕБЕЛЄВА, ВІКТОРА ЦИМБАЛА, ЖАННУ ДМИТРЕНКО та композитора і співачку ТЕТЯНУ СКОМОРОВСЬКУ. Всі вони читали вірші, дарували білянчанам книги і пісні.
Керівники та представники літературно-творчих об’єднань письменниця ВАЛЕНТИНА МІЛЬКЕВИЧ («Мурафські обрії», Чернівці), МАРІЯ ГОЦУЛЯК («Краяни», Могилів-Подільський), ВАСИЛЬ БИРЛІНСЬКИЙ («Сугацьке перевесло», с.Сугаки), ЮЛІЯ КОНОВАЛОВА (Погребище) представили і власну творчість та творчі задуми на майбутнє, і творчість понад двох десятків самобутніх місцевих поетів.
Фестиваль мав чимало інших цікавинок. Серед них – представлення «вживу» білянського весільного обряду з музиками, обрядовими речівками. Гостям дарував пісні фольклорно-етнографічний колектив «ТКАНА ВЕРЕТИНА» Білянського будинку культури. Приємною несподіванкою для письменника ВІКТОР ЦИМБАЛА cтало виконання пісні на його слова школярки СОФІЙКИ КРИЖАНІВСЬКОЇ, музику до якої написав її батько ІВАН КРИЖАНІВСЬКИЙ, поет, якого з Віктором Цимбалом пов’язує багаторічна творча дружба. Віктор Цимбал не приховував сліз, розчулений цим сюрпризом, і подарував Софійці сувенірне сердечко.
Біляни знані своїм невтомним і продуктивним волонтерством на користь ЗСУ. Тому приїхав на фестиваль, щоб подякувати за це людям, голова громадської організації «Добро не має кордонів» ПАВЛО ПРОДАН.
Виступ викладача історії сільської школи, невтомного краєзнавця ВАСИЛЯ ЧЕРНЯКА про білянський родовід, який розпочинається з ХІУ століття, доповнив ВАДИМ ВІТКОВСЬКИЙ. Він наполіг, щоб знаний краєзнавець Василь Черняк пообіцяв прилюдно написати в цьому році історію села, яка вийде друком в нашій серії «Моя Вінниччина». Несподіванкою для МИХАЙЛА КАМЕНЮКА став його вірш про Біляни, написаний ним понад 20 років тому на замовлення сільради до історичної брошури про село і, як це буває з багатьма подібними віршами, забутий поетом. Василь Черняк зачитав текст цього вірша і під оплески присутніх передав його автору. Нижче наводимо текст.
Як завше, автори атакували видавця ОЛЕКСІЯ ЄВЕНКА – хто подяками за чудово видані їхні книги, хто – пропозиціями видатись в «БУК-ДРУЦІ», хто – запитаннями про умови творчої співпраці. Олексія вже добре знають літератори в усіх куточках Вінниччини, і ось навіть сьогоднішній сюрприз від «Бук-Друку» у вигляді майже десятка нових видань свідчить, що це видавництво добропорядне і уважне до кожного автора. Саме тому коровай від фестивалю ЛЮДМИЛА ЛІТВІНОВА вручила ОЛЕКСІЮ ЄВЕНКУ, його матері НЕЛІ ІВАНІВНІ та синову АНДРІЙКУ, котрі приїхали на фестиваль. ЮЛЯ КОНОВАЛОВА подарувала Нелі Іванівні виготовлене нею намисто, отримавши подібний віддарунок, адже Неля Іванівна, педагог-пенсіонерка, веде в Житомирі гурток народно-прикладного мистецтва.
Насамкінець усім учасникам та гостям фестивалю ЛЮДМИЛА ЛІТВІНОВА та ВАДИМ ШВЕДА урочисто вручили сувенірні Дипломи лауреатів.
А від організаторів та усієї фестивальної спільноти-родини складаємо сердечне вітання спонсорам та благодійникам фестивалю в Білянах: Василю Гоцуляку, Михайлу Войтовику, Валерію Християнчуку, Сергію Присяжнюку, Дмитро Сагалатому, Віктору Сагайді. Такими людьми і міцніє в реалізованих творчих задумах рідна культура, духовність, а в кінцевому варіанті, НАША МІЦНІСТЬ І НЕПОХИТНІСТЬ.
Миайло Каменюк
БІЛЯНАМ
Біляни, милий краю мій пісенний,
Про тебе чути всім далеко, ген!
Народжений на Спаса, будь спасенний,
Господнім словом будь благословен!
Твої роздолля і твої галяви,
Твої поля, твій в небі гордий птах…
Біляни, моє літечко біляве,
Ти спасівкою світиш у світах.
Тут рідне все: криниці, стежка, віття,
Все назване тут іменем твоїм.
Біляни, грізні крем’яні століття
Лише зміцнили твій високий дім.
І знову тут хатина до хатини,
І знову тут світання голубі.
Мої Біляни – усмішка дитини,
Хай днів народжень більшає в тобі.
Співаймо всі і всі довіку будьмо,
І засіваймо свій Білянський лан.
Погляньте: Янгол ходить поміж лЮдьми,
Йому так дуже добре між білян.

Мручківська Леся_У пошуках ноти_ 2005_обкладинкаМручківська Леся. У пошуках ноти: оповідання / драм – Київ: Гопак, 005. – 42 с. – ISBN 966-8187-64-4.

Оповіданням та драмі Лесі Мручківської (режисера за фахом) притаманні точність художньої деталі, психологічне заглиблення, дотичність до найболючіших точок сьогодення.

Видання щорічного Міжнародного конкурсу кращих творів молодих українських літераторів «Гранослов». Редактура і передмова Миколи Семенюка.

Ненцінський Анатолій_Голоси з Останніх Меж_2014_обкладинкаНенцінський А. Й. Голоси з Останніх Меж: поема. – Хмельницький: Видавець ФОП Цюпак А. А., 2014. – 50 с. – ISBN 978-617-513-265-4.

Іздревле й донині триває протиборство сил Добра і зла. До сучасника долинають голоси убієнних в Батурині, при Крутах, при Гурбах, на останній Майданній Межі: «Хай не стане в Україні лютих Меж». Хай тут стане на Христовім «Не убий».

Бахтинський_В полоні вічної краси_1983_обкладинкаБахтинський М. Й. В полоні вічної краси: поезії. – Київ: Молодь, 1983. – 40 с.

Природа, любов, щастя, рідна земля – ці поняття найближчі і найдорожчі автору. Звідси й непідробна щирість, м’яка ліричність, пісенність. Це – друга збірка поета, котрий дебютував книжкою «Материнські зорі».

Премія Гуцала_медальПоложення

Всеукраїнської літературної премії імені Євгена Гуцала

 

Всеукраїнська літературна премія імені Євгена Гуцала від 2025 року переходить під патронат Калинівської міської територіальної громади Хмільницького району Вінницької області за підтримки Вінницької обласної організації Національної спілки письменників України і Міжнародної громадської організації «Вінницьке земляцтво у місті Києві». Премія заснована з метою вшанування пам’яті видатного українського поета, прозаїка, публіциста, лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка Євгена Пилиповича Гуцала (14.01.1937-4.07.1995), життя і творчість якого пов’язані з Калинівщиною. Заснування премії сприятиме не лише популяризації творів самобутнього майстра слова, а й активізації літературного процесу на Поділлі, збереженню скарбів української мови, піднесенню культурно-мистецького рівня підростаючого покоління.

Премія є творчою відзнакою, якою нагороджуються автори талановитих книг, у яких утверджуються ідеали гуманізму, духовні цінності українського народу, героїчні сторінки його історії, любов до рідної землі, одвічне прагнення до незалежності і суверенітету України.

Представлені твори мають демонструвати лексичне багатство і високу культуру української мови, глибоке знання життя рідного народу, а також не бути відзначеними іншими літературними преміями.

Премія на конкурсних засадах присуджується щороку до дня пам’яті письменника і вручається в урочистій обстановці на Калинівщині. Одна і та сама особа не може бути відзначена двічі. Премія не вручається посмертно.

Заява автора зі згодою на висування, дозволом на обробку персональних даних і контактними телефонами, подання від установи і твори (книги українською мовою в трьох примірниках, видані упродовж останніх трьох років, ) розглядаються конкурсною комісією, до якої входять відомі письменники, в т.ч. з числа лауреатів попередніх років, працівники освіти і культури, представники місцевої громади.

Право висувати на премію мають організації НСПУ, літературно-мистецькі товариства і об’єднання, заклади освіти і культури, редакції газет і журналів, видавництва.

Двом переможцям конкурсу присвоюються звання лауреата, вручаються диплом, медаль та грошова винагорода в розмірі 10 (десять) тисяч гривень кожному за книги у різних жанрах поезії, прози, публіцистики.

Виплата грошової винагороди здійснюється з бюджету Калинівської МТГ та з інших джерел, не заборонених законодавством.

Матеріали на здобуття премії необхідно щороку надсилати з 1 квітня до 15 травня на адресу: Вінницька обласна організація НСПУ, вул. Соборна 72, офіс 315, м. Вінниця, 21050, кур’єрською доставкою. Довідки за телефоном: 0962102491, Вадим Вітковський.

Конкурсна комісія

Слободянюк Борис_Дума про матроса Кошку_1981_обкладинкаСлободянюк Б. Й. Дума про матроса Кішку: історична повість. – Київ: Молодь, 1981. – 256 с.

Історична повість сучасного українського письменника про життя селянина-кріпака Петра Марковича Кішки, який став учасником Кримської війни 1853-1856 років, героєм легендарної оборони Севастополя.

Рецензент – кандидат історичних наук Л. В. Олійник.

Художник Агапов Юрій Іванович

 

Інгульський_Смак джерельної води_1975_обкладинкаІнгульський П. М. Смак джерельної води: нариси. – Львів, Каменяр, 1975. – 288 с.

У народі кажуть, що джерел на світі стільки, скільки зірок на небі, і всі вони неоднакові, як людські долі.

У новій книзі нарисів йдеться про людей різних характерів і професій – наших сучасників, яких об’єднує велика любов до рідної радянської землі.

Праця і пісня – два могутніх крила, два розкрилля райдуги, що бере свій початок з людських сердець…

«Смак джерельної води» – своєрідне продовження попередньої книги Петра Інгульського «Обрії пахнуть вітрами».

Маківчук_Штрихи до портретів_1977_обкладинкаМаківчук Ф. Ю. Штрихи до портретів: сатира і гумор. – Київ: Радянський письменник, 1976. – 388 с.

До нової книги відомого гумориста-сатирика Федора Маківчука увійшли твори, написані на злободенні й актуальні теми нашої дійсності. Письменник і в цій книзі розвінчує буржуазних націоналістів, що отаборилися на заокеанських смітниках. У ряді гуморесок висміюються пережитки минулого, прояви чужої нашому суспільству моралі. У літературних портретах автор з теплотою і любов’ю говорить про своїх побратимів по перу.

«Штрихи до портретів» засвідчують нову грань таланту Ф. Маківчука – пристрасного публіциста, активного борця проти всього, що заважає радянському народові щасливо жити і працювати.

Передмову написав М. Іщенко.