Author Archive

« Older Entries
Newer Entries »

Нагороджено лауреатів премії М. Стельмаха за 2024 рік

By admin | Filed in вінницький край, головна, події
Стельмах_220525_122 травня 2025 року. Як завжди, піднесено і урочисто відбулося вшанування дня народження великого сина України, видатного українського письменника МИХАЙЛА СТЕЛЬМАХА в його рідному селі Дяківці Літинської селищної громади на Вінниччині. До цього дня завжди старанно готуються вчителі та учні місцевої гімназії імені М.П.Стельмаха, дяківчани, керівники територіальної громади, письменники, а особливо, невеличкий, зовсім крихітний, працьовитий колектив літературно-меморіального музею М.П.Стельмаха, що його упродовж багатьох років очолює невтомний краєзнавець, оборонець культури і народних традицій ОКСАНА ГОЛОВАНЮК. Саме завдяки її старанням, клопотанням (а нерідко й витратам з власного сімейного бюджету) в музеї з’явилася останнім часом вражаюча колекція старовинних вишитих рушників, серед яких є просто феноменальні раритети: вони вишиті в 1941, 1943 та інших роках і несуть на собі – вишиті ж! – мудрі лаконізми на ті чи інші випадки життя.
У багатій музейній колекції місцевих писанок є навряд чи бачені де-інде: писанки, вмонтовані у вінчальні ікони, – це з місцевого села Кам’яногірка.
Стельмаха_220525_3Оксана Голованюк змогла віднайти цікаві матеріали стосовно Михайла Стельмаха – воїна Великої Вітчизняної війни. Знайдена парубоцька вишиванка М.Стельмаха. І цим не вичерпується ряд музейних новинок.
Все це свідчить про одне: літературно-меморіальний музей М.П.Стельмаха в Дяківцях, які є воротами на Вінниччину з боку Хмельниччини, наша вінницька перлинка, візитівка, безцінне надбання.
Стельмах_220525_2Традиційно в цей день вшановуються нові лауреати літературної премії імені М. Стельмаха, якою опікується відома меценатка і волонтерка, багаторазовий депутат Вінницьких обласної та міської рад ЛЮДМИЛА СТАНІСЛАВЕНКО. Саме вона разом з головою Вінницької обласної письменницької організації, директором обласної комунальної установи «Видавничий Дім «Моя Вінниччина» ВАДИМОМ ВІТКОВСЬКИМ вручила ці відзнаки письменникам ЛАРИСІ КОЛЕСНИК (Івано-Франківськ), АНАТОЛІЮ МАРТИНЮКУ, МИХАЙЛУ КАМЕНЮКУ (Вінниця), ІВАНУ КИСЛИЦІ (с.Руданське Шаргородської міської громади Жмеринського району на Вінниччині. З об’єктивних причин лауреат не зміг прибути в цей день до Дяківець, уповноваживши отримати нагороду своїй літературній вихованці, поетесі, краєзнавиці ЛЮБОВІ ЗДИРКО).
В урочистостях взяли участь і виступили начальник відділу освіти, культури, молоді і спорту Літинської селищної ради НАДІЯ ЛИПКАНЬ, староста 4 старостинецького округу ЛІЛІЯ КОРОЛЬ. Зустріч прикрасили виступи аматорів співу з Літина, поезії Михайла Стельмаха зворушливо читали учні Дяківецької гімназії.
З великою увагою присутні прослухали й виступи нових лауреатів премії імені Михайла Стельмаха. Для гостей проведено екскурсію музеєм та садибою, де проживали батьки класика української літератури.
Розвовідь і фотозвіт про подію МИХАЙЛА КАМЕНЮКА.
Позначки:, , , , , , , , , ,

Василь Пастушина у проєкті “Вінницький текст”

By admin | Filed in головна, події

Вінницький текст_1_Пастушина_210525З нами Василь Пастушина, поет і воїн. Потужна чоловіча поезія з шанців, бо щира і талановита. Наш перший учасник проєкту “ВІННИЦЬКИЙ ТЕКСТ”, започаткований Кафедрою української літератури ВДПУ і Вінницькою міською письменницькою організацією. Далі буде!

ВАСИЛЬ ПАСТУШИНА – письменник, журналіст, філолог, критик, кандидат наук у галузі соціальної комунікації, старший викладач (Інститут журналістики КУБГ), за темою дисертації «Ідея державності України в журналах «Сурма» та «Розбудова Нації» (міжнародний контекст)» опублікував ряд досліджень. Народився 1 травня 1989 року в м. Бар на Вінниччині, співзасновник і лідер літературно-мистецького об’єднання «Новий Шинок», член НСПУ, доброволець, у лавах ЗСУ із початку повномасштабного вторгнення (позивний “Доцент”). Закінчив Вінницький державний  педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського за спеціальністю «журналістика», Київський національний університет імені Тараса Шевченка за філологічною спеціальністю, аспірантуру Львівського національного університету імені Івана Франка. Лавреат міжнародної премії з українознавства імені Ковальських, володар гран-прі міжнародного поетичного фестивалю «Підкова Пегаса» (2010), конкурсу одного вірша «Малахітовий носоріг» (2011), конкурсу літературних критиків порталу «Буквоїд» та ін.  наукові зацікавлення – публіцистика й періодика міжвоєнного періоду ХХ століття. Дипломант поетичного фестивалю «Ватерлінія» (2013), літературного проекту «Молода Республіка Поетів» (2013). Осібні видання творів: «Дівчино, дівчино, де твої крильця?..» (Вінниця, 2006р.), «Паперова зозуля… Як Вас звуть, панянко?» (2008), «Стероїди» (серія – Бібліотека «Нового шинку», 2012), «Зелені кролики» (Луцьк, 2013).

 

***

тут запах ти розумієш змінює значення змінює рух годин

сосновий ліс десь трохи лип запах вогню і прілості

ще піт і пліснява що проникають таке враження в ядро клітин

хлопчиків на старті своєї старості чи то пак зрілості

я от так от щоб чесно не мився 21 день

я так як і 300 інших “пахну” спермою і війною

і мені знов сьогодні як і вчора снився великий басейн

ну як басейн – більше ти – більше як ти плаваєш під водою

ти була безпечною з тебе скрапував тебе облизував хлор

ну вода з хлором ти розумієш хіба тут особлива є різниця

я теж облизувався мені пахло милом доки зляканий майор

не розбудив волаючи: КАСЄТИ! ВСЄМ ЛАЖИЦЦЯ!

 

+++

Викорчовую цю пітьму і безсилу злість

Чорну прірву любові

Ти – маятник

Я – провалля

знову сиджу в темному укритті

Зовсім чужий не тільки тобі а й собі

І вдень і вночі та й загалом – взагалі

Приліт. Переліт. Десь метрів 15 далі.

 

Твоя білосніжна рука снилась мені

За тих дві години поміж нарядами

Та й важко спати довше в броні

Коли тебе обстрілюють градами

 

Твої ключиці тендітні снились /слинились/ і груди

Такі безсоромно чужі для цієї війни

Безкінечно чужі до військового бруду

І для мене чужі не з твоєї вини

 

+++

От я розмовляю з тобою, але ж тебе немає.

Як холодний павук в легенях тягне весна на дно

Сьогодні твоє день народження, я тебе привітаю

Хочеш можеш мовчати вдавати що тобі все одно

 

Я прийшов із війни і я переважно мовчу

Порожній як мушля випотрошена, викинута на скелю

Сіль у суглобах, а голос хрипкий і жовтий як пікачу

Пізно. Зараз собі ще щось тверде постелю

І ляжу. ні дому ні гулу ні вибухів ні тебе ні стелі

 

+++

Переживи це кохання як невиліковну хворобу

Кажу собі щоразу коли прокидаюсь

А потім заладжу у піксель як в робу

І вдягаю лице нове і усім усміхаюсь

 

Після вибуху КАБу до чортиків збуджений

Никаюся в підвалі серце бахкає в голові

Пишу тобі мала я здається контужений

Пишу але не відправляю бо нащо воно тобі

 

+++

Двоє людей кохаються

В мокрому будинку на березі хвойного лісу

Роблять один одному боляче –

Відкривають сховище темряви і насолоди

 

 

Потрібні рани щоб жити далі

І чим вони більші чим глибші і чим новіші

Тим більше місця у цьому світі

І треба цей біль як скарб берегти

 

Крізь кожен шрам що вони зробили

Вилазить око і бачить світло

І вся заскарузлість стара вибухає

Як плоть у яку поцілив осколок

 

У лісі немає нікого лиш бісяться дикі звірі

Від запахів і від стогонів цих обох

І пахнуть сильніше дерева і розквітають

На тілі одному та іншому подряпини і укуси

 

І так відчувається, що це найбільше

Що може дати одна людина іншій –

Оживити… Цією ніжністю і тривогою

Залишити свіжі, глибші і більші шрами.

 

Ще є трохи часу, в ногах вже немає сили

Це їхнє випробування одне на двох

Кохати – це не змогти забути як ми кохались

Це плазувати і гладити торкання

 

Вони лежать з прокушеними губами

Гладять шрами взаємні ніби живих істот

І одна ця ніч буде тривати роками

І наповзатиме словами на горло і рот

 

+++

Я мушу тобі зізнатись, мене вже так мало цікавить

Уся ця війна й контрнаступи, карти, маневри і страх

Я вже інколи думаю, що може накраще не вижити

Не мучитись і не мучити і не ховатись в словах

 

Ти лікар мій, пастир мій, мій найвеличніший привид

І знаю на жаль чи на радість

поможеш ззимувати чи ні

Хоч навіть не знаєш цілком

як від думки про тебе губи болять і ясна

І вживаю тебе з повітря патронів і ком

 

Доторкнись моїх шрамів. Їх не можна побачити

Вийми шомпол з хребта бо не можу нагнутись

Я тебе забував довгих два роки підряд і нічого не вийшло

Я боюсь, що нічого тобі не пояснять ці вірші.

Але вірю – пояснить тіло.

 

 

+++

Дивись серце моє летить ніби фугасний боєприпас

Бо світиться а значить не граната

Я знаю

Тобі нІчим збивати

Не лови

Хай пада

 

+++

Ну які можуть бути новини за ніч

Я сплю у шапці після того як в вухо залізла комаха

Уночі ще пара мишей пробігли по мені

Вони вночі дурні стають і шумні

А я не думаю про мишей

Я думаю, що їм добре бо їх пара

 

Ми спали семеро у бліндажі

Я крайній був і все обличчя тепер в землі

 

+++

 

Мені так хочеться з тобою поділитися цим божественним снігом

Хоч він заважає турляти сізіфовий камінь угору

Вгрузаєм кажуть нас прикривають двадцять дев’ятим мігом

Втомлені і самотні гярячі й спітнілі сніг не друг і не ворог

Він є, він холодна реальність у кожному значенні слова

 

Мені другий місяць відчутно вже дошкуляє коліно

Мабуть через те що єдине у тілі не погодилось спати на дошках

Воно ніби голодна худоба зимою вимагає хоч інколи сіна

Кажуть що міг прикривають дві сушки

 

Так цікаво я завжди починаю писати про тебе

Але так часто зриваюсь і пишу про війну

Не думаю що це через те, що ви схожі

Просто тебе настільки мало а війни настільки багато

Що часом здається не вигребу але поки гребу поки гребу

 

+++

Мені сниться останнім часом

Що я з тобою кохаюсь

Або лечу кохатись

Авжеж до тебе

Та десь на підльоті

я падаю і розбиваюсь

Мене глушать ребом

 

+++

 

Я читав тобі вірші. Особливо впевнено в темноті

Це був мій спосіб захисту і боротьби з мовчанням

Ти все розуміла і намагалася у живій пустоті

Не полохати цю безвихідь що звуть коханням

 

Уся ця вологість дотику і довгі розмови про риб

І що треба рухатись бажано в сторону світла

І може це світло ось тут а не десь далеко згори

Але ж в моменті це так непросто побачити і відчути

 

Ти знаєш мені здається що після початку війни

Уся моя творчість убога лише про травми і втрати

Кораблі пробиті АК відпливають в нові світи а ти

Не вмієш плавати щоб їх повернути чи хоч наздогнати

 

Ти співала мені тоді і голос твій часом зривався на хрип

Це ніби кровопускання під час шаленого тиску голкою

І горло стискалось я вдихав кожен твій звук углиб

І я не міг тебе не роздягнути хоч ти вже і так була голою

 

І ти ніби краб обережна а я як рачок-бокоплав

Полохливо учився рухатись сіпався ніжками

Ти знов мені снилась сьогодні

Хоч я й не спав…

 

Ми довго крутились розрізнені містами чужими і ліжками

 

+++

Ти мене цілувала у кожен шрам і кожну пору

Я пив твою слину ніби пустеля дощ

Від ніжності отакої я втрачав залишки зору

І ніби летів на машині прагнучи автотрощ

 

Я вийшов з війни. Та війна з мене – ні

Лагідність у мені загусала стікала кров’ю

Я думав про зброю коли ти була на мені

І думав про смерть коли говорив ай лав ю

 

Такий обезшкірений. Сядь біля мене плач

Про трупи буду мовчати і про нічну роботу

Я стріляв у людей. хіба тебе заслужив? Пробач

Тобі треба ця темрява?! Тобі треба це все бороти?!

 

Тріпався ніби риба вночі, роздягався й тремтів

Особливо під час дощу що нагадував обстріл

Ти тільки казала шшшш і мовчала у темноті

Яка ніяк не могла затулити розмову двох тіл

Stay still

 

 

Позначки:, , , , ,

Ювілей літстудії “Вітрила”

By admin | Filed in головна, події
Вітрила_190525ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ ЗАХІД «БОЖЕ, ХРАНИ МЕНІ МАМУ» ІЗ СЕРІЇ «ВІТРИЛАМ – 75»
19 травня 2025 року в освітньому хабі «NotBox» Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського відбувся перший із запланованих ювілейних заходів літературно-мистецької студії «Вітрила», яка цьогоріч відзначає своє 75-річчя. Завдяки їй в літературний світ вийшло більше тисячі вихованців, близько 50 з яких стали членами Національної спілки письменників України, письменниками, відомими широкому колу читачів. Організатор творчого зібрання – кафедра української літератури, на базі якої 21 листопада 1950 року перший керівник студії Михайло Присяжнюк згуртував навколо себе талановиту молодь, яка прагнула не тільки творити, а й доносити слово до тих, хто був закоханий у літературу. Сьогодні ми переживаємо непрості часи війни, але студія продовжує працювати, творчість в її неозорому осонні б’є, як вода із животворного джерела. І заслуга в цьому – викладачів кафедри української літератури, які з року в рік працюють над тим, аби студенти розвивали свої здібності й уміння, аби їхні таланти міцніли й випростувалися на увесь світ. Модератори – Віктор Крупка й Віталіна Баранюк (нинішні керівник і староста літературного осередку).
Літературно-мистецька подія присвячена найвеличнішій людині на землі – МАТЕРІ. Саме для неї звучали поезії, пісні, про неї згадували письменники, які себе реалізували і мають вагомі творчі здобутки, та ті, хто тільки почав свою стежину в літературі. Усіх присутніх привітала декан факультету філології й журналістики імені Михайла Стельмаха, професор Інна Завальнюк. Вона закцентувала на місці студії в літературному житті Поділля й України, а також вказала на роль наставників, які допомагали початківцям розкривати принади творчого світу, були навчителями й порадниками.
По тому слово взяли письменники – випускники педагогічного інституту й літературної студії різних років. Валентина Сторожук, поетка, прозаїк, дитяча письменниця, фольклористка, краєзнавиця, звернула увагу на образ ліричної героїні – матері, яка на порозі ХХІ століття чекає на свого сина з війни; усі її помисли, мрії, молитви зосереджені на тому, аби син живим і неушкодженим повернувся додому. Віктор Мельник – поет, прозаїк, перекладач, літературний критик – розповів про поетичні експерименти під час навчання в інституті й відвідування студії, звернув увагу на свої переклади з болгарської мови, серед яких виділив поезії про маму. У його прочитанні ці тексти прозвучали по-особливому щемно. Жанна Дмитренко – поетка, прозаїк, громадська діячка – розказувала про життєві стежки своєї мами і читала вірші, в яких її образ постає просвітленим, яскравим, справжнім. Вона надала слово музикантці і волонтерці Тетяні Скомаровській, яка має у своєму доробку пісні на слова Жанни Віталіївни. Бардівська пісня прозвучала і камерно, і велично водночас.
Згодом настав час слова нинішніх вітрилівців. Спочатку Олександр Ватага, здобувач ступеня вищої освіти магістра факультету філології й журналістики імені Михайла Стельмаха, презентував свою книгу поезій «Люби її», де говорив про людей, які стали героями його творів, закцентував на образі матері, розказав про творче життя книги. Животрепетними були розповіді про маму й читання віршів студійками Віталіною Баранюк, Дариною Бурбезою, Наталею Горбенко, Катериною Поліводою, Тетяною Яковлевою, Каріною Парфенюк, Єлизаветою Дидик. Вони не лише ділилися найсокровеннішими розмислами, а й ніби проживали ще раз свої найяскравіші миттєвості життя, пов’язані з мамою.
Безумовною окрасою заходу стали музичні номери. Для глядачів прозвучали пісенні композиції у виконанні здобувачок ступенів вищої освіти бакалавра й магістра факультету мистецтв і художньо-освітніх технологій: Карини Розворук, Аліни Маковійчук, Вікторії Голибороди, Мар’яни Слюсар, Олександри Корінюк, здобувачки ступеня вищої освіти бакалавра факультету філології й журналістики імені Михайла Стельмаха Анни Голованчук. Кожна пісня про маму повертала глядачів у найщасливіші епізоди життєсвіту, наповнила душі щемом, добром, красою взаємин.
Підсилювало атмосферу свята оформлення аудиторії: виставка сорочок і рушників навчально-наукової лабораторії з етнології Поділля, виставка картин кафедри образотворчого, декоративного мистецтва, технологій і безпеки життєдіяльності факультету мистецтв і художньо-освітніх технологій, виставка книг вітрилівців різних років бібліотеки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, мультимедійний супровід кафедри української літератури, музичний супровід мистецького центру. Тому висловлюємо щиру вдячність за співпрацю етнологу, краєзнавиці, історику, писанкарці Тетяні Пірус, заступнику декана з виховної і соціальної роботи факультету мистецтв і художньо-освітніх технологій, доценту Тетяні Белінській, завідувачу кафедри образотворчого, декоративного мистецтва, технологій і безпеки життєдіяльності, доценту Оксані Марущак, директору бібліотеки Валентині Білоус, директору мистецького центру Інні Негур, старшому лаборанту кафедри української літератури Марії Кифоренко, усім, хто допомагав, сприяв, підтримував. Дякуємо за світлини здобувачкам ступеня вищої освіти бакалавра факультету філології й журналістики імені Михайла Стельмаха Марії Кальніцькій і Дар’ї Мамзенко.
Віримо, що наступні ювілейні заходи літературно-мистецької студії «Вітрила» відбуватимуться під переможним українським небом.
Позначки:, , , , , , , ,

Сергій Деркач видав книгу в стилі фентезі “ЧАК ЛУН”

By admin | Filed in бібліотека, головна, магазин, події
Деркач_Чак Лун_книга_2025Попри похмуру дощову погоду, день для мене сьогодні святковий. Після багатьох місяців напруженої праці, після довгої копіткої роботи сьогодні, нарешті, у видавництві “Зелений пес” вийшла чергова моя книга-фентезі “Чак Лун”. Дякую всім співробітникам видавництва за терпіння, допомогу і професіоналізм. Надіюся, що книга сподобається читачам і матиме довге життя. В добру путь!
Замовити книгу можна телефоном: 068 8542893 або пишіть в особисті. Дякую!
Позначки:, , , ,

Тетяна Яковенко. “Підземні дзвони” (2025)

By admin | Filed in головна, події

Яковенко_Підземні дзвони_2025_обкладинкаНарешті. Вийшла друком моя перша книга прози (Вінниця. Едельвейс і К, 2025. – 168 стор.). Дебютна, сказати б… Чого більше в душі? Печалі чи радості? Тексти новел писані протягом життя, колись, можливо, сміливі й актуальні, нині окремі з них справляють враження вицвілих фотографій. 14 текстів. За кожним текстом – 5 – 8 настроєво схожих, яким уже, напевно, ніколи не світить бути надрукованими, бо, коли книгу видаєш власним коштом, то ставишся до якості творів і до кількості сторінок видання дуже вимогливо і ощадливо. Обійшлося все дуже недешево. Тираж – мізерний. На перевидяння – жодних сподівань. Просто – факт творчої біографії і не більше. Можу ділитися електронним варіантом… Буде на CALAMEO.

Позначки:, , , , ,

Ювілей Юрія Прокопенка

By admin | Filed in головна, події

Прокопенко_ювілей_11052511 травня 2025 року в 13-й бібліотеці ВЦМБС відбулася презентація книги “100 хайку українською” Юрія Прокопенка, письменника, блогера, громадського діяча. Вихід книги був приурочений до 50-річного ювілею від дня народження письменника. На захід прийшли його друзі, колеги по творчій спільноті “Поезія незламних”, письменники-спілчани Андрій Стебелєв, Віктор Крупка, Ірина Зелененька. Передали вітальну адресу від колег, оскільки на нещодавніх письменницьких зборах рекомендували Юрія Прокопенка до вступу у спілчанські лави. Звучали вірші ювіляра, пісні на його слова, відбулась автограф-сесія.

 

11 травня – особливий весняний день. Це День народження нашого талановитого вінничанина поета, людини з великої літери, доброго друга Бібліотека-філія 13 ВМ ЦБС , незмінного учасника клубу ПОЕЗІЯ НЕЗЛАМНИХ Юрія Прокопенко! І саме в цей день в Бібліотека-філія 13 відбулася презентація новонародженої збірки поезій Юри “100 хайку українською”.
Модератором зустрічі став добрий друг та порадник поета, редактор збірки Andrii Stebeliev Андрій Стебелєв.
Це було справжнє свято поезії, щирих побажань, відвертих спілкувань та привітань. Адже це не просто день народження Юрія Прокопенко, це ювілей, 50-річчя поета!
Зала бібліотеки наповнилась щирістю, теплими емоціями та часом слізьми. Адже звучали слова привітань та побажань від близьких людей, членів його родини, друзів та поетів! Панувала атмосфера добра та тепла людських душ.
Квіти, подарунки, вірші…
Поети Олег Крушельницький , Дмитро Луняка , Irina Malyarska , Ірина Зелененька,Віктор Крупка, Аліна Олійник, Галина Рибачук-Прач дарували не тільки свою поезію, але і декламували вірші самого автора Юрія Прокопенко .
З вітальним словом виступили друзі Олексій Петрович Скрипаченко та актор Віктор Немченков.
Також щиро вітали Юрія близькі люди з центру “Гармонія”.
Мати та сестра ювіляра гостинно запросили присутніх на чаювання і це стало продовженням творчої зустрічі. Спілкувалися, слухали добрі поради, будували плани на майбутнє… Такі вони – творчі люди. Кожен мав можливість придбати збірку поезій Юрія!
Позначки:, , , , , , , ,

Вінницькі письменники на книжковомц фестивалі “VinBookFest”

By admin | Filed in головна, події
Вінбукфест_100525В рамках фестивалю “VinBookFest” 9-10 травня на Європейській площі міста відбулася автограф-сесія письменників Вінничини. Близько тридцяти творчих особистостей міста мали можливість поспілкуватися з вінничанами, що полюбляють книги та реалізувати свої твори. Серед них Andrii Stebeliev , Anastasiia Khodanovych ,Наталля Поспєлова, Микола Школьний, Микола Остапчук, Василь Пенедюк, Олег Крушельницький , Саша Рак , Наталля Дацишин, Наталля Погребняк, Алла Плясовиця, Світлана Котляр , Світлана Кравінська, Альона Кривко-Тарасюк , Віра Гранатова , Семен Кравченко , Наталля Химич, Саша Костюк, Лариса Сичко , Вінсент Фоукс, Галина Рибачук-Прач , Юлія Гребельська, Аліна Олійник. На площі Європейській, біля Вінницької вежі було облаштовано намет, де проходила автограф-сесія.
Вінниця дійсно є містом читаючих людей! Адже книги вінничани купляли з задоволенням.
Та ще й мали можливість придбати їх з автографами авторів!
Також можна було сфотографуватися з улюбленим письменником. Локацій для цього було достатньо. Крім того, працівники Бібліотека-філія 13 ВМ ЦБС оформили розгорнуту книжкову виставку “Вінницька рапсодія”, де можна було познайомитися з книгами місцевих авторів, що є в бібліотеці.
Також бачили на різних локкаціях письменників-спілчан: Олену Вітенко, Руслану Мельничук, Віктора Мельника, Віктора Крупку, Віктора Цимбала, Володимира Горлея, Ірину Зелененьку.
Позначки:, , , , ,

Вадима Вітковського переобрано на другий термін головою Вінницької обласної організації НСПУ

By admin | Filed in головна, події
Збори_0505255 травня 2025 року. В завжди гостинній для нас обласній науковій бібліотеці імені В.Отамановського пройшли чергові звітно-виборні збори Вінницької обласної організації Національної спілки письменників України. Звіт про роботу організації за 4 минулі роки зробив її голова ВАДИМ ВІТКОВСЬКИЙ. Він проаналізував діяльність правління обласної Спілки, її зусилля для вирішення питань соціального захисту письменників, налагодження процесу видання їхніх книг, залучення письменників до державних, громадських творчих проектів, роботу з перспективною творчою молоддю, увіковічення пам’яті членів Спілки, які відійшли у вічність, створення у перспективі Літературного музею Вінниччини, відкриття у Вінниці спільно з житомирським Видавничим Домом «Бук-Друк» видавництва «Поезія України» (директор Михайло Каменюк), яке вже благословило у світ два десятки збірок вінницьких літераторів, та інше.
Вадим Вітковський вручив письменницькі квитки нащодавно прийнятим до НСПУ СВІТЛАНІ БАЛАМУТ-ОСОХОВСЬКІЙ (Тростянець) та СВІТЛАНІ КРИНИЧНІЙ (Ладижин) і високо оцінив їх подвижницьку діяльність на літературній ниві, громадянську позицію.
Виступ В.Вітковського доповнили члени правління організації, Почесний її голова МИХАЙЛО КАМЕНЮК, ЛЕОНІД КУЦИЙ, ВОЛОДИМИР ГОРЛЕЙ, АНАТОЛІЙ ЖАРУК, АНАТОЛІЙ МАРТИНЮК, ПЕТРО ВОЙТ, ВАЛЕНТИНА ПАВЛЕНКО та інші. Усі вони схвалили діяльність організації за звітний період та її голови Вадима Вітковського і запропонували продовжити керівництво організацією Вадима Вітковського на наступних 4 роки. На запитання головуючого на зборах Михайла Каменюка, чи є пропозиції на посаду голови альтернативна кандидатура, такої не знайшлося. Вадима Вітковського обрали вчергове головою обласної письменницької організації ОДНОГОЛОСНО. До голосування долучилися в онлайн-режимі інші письменники, які з різних вагомих причин не змогли прибути на збори. Щирими оплесками зустріли збори цей одностайний вияв довір’я своєму очільнику.
Обрано і новий склад правління організації. До нього, крім Вадима Вітковського увійшли письменники МИХАЙЛО КАМЕНЮК, ЖАННА ДМИТРЕНКО, ЛЕОНІД КУЦИЙ, ВОЛОДИМИР ГОРЛЕЙ та ВІКТОР ЦИМБАЛ.
Збори розглянули чергові подання заяв літераторів про вступ до НСПУ. Усі 14 заяв схвалено. Отож, до Києва, в Приймальну комісію НСПУ буде направлено документи ІННИ СТРІЛЕЦЬКОЇ, ОЛЕНИ КУПЧИК, ОЛЕГА ПОБЕРЕЖНОГО, ОЛЕСІ ШВАЙДЕЦЬКОЇ, ТЕТЯНИ ДЕРКАЧ, ЛІЛІЇ КОГУТ, ЮЛІЇ ГОРОБЕЦЬ-ВЕРЕТКОВСЬКОЇ, ГРИГОРІЯ КУЛІВАРА, АЛЛИ БОРОВСЬКОЇ, МИКОЛИ ШКОЛЬНОГО, БОРИСА ПЕНТЮКА, СВІТЛАНИ ПЕНДЕЛІ, ЮРІЯ ПРОКОПЕНКА, ЯРОСЛАВА МЕЛЬНИЧУКА. Якісне, перспективне поповнення письменницьких лав! Більшість рекомендованих були присутні на зборах, вони читали власні твори, представляючи видані перед цим свої книги, які стануть підставою для їх вступу до НСПУ.
Колеги щиро привітали поетесу МАЙЮ РУДУ з нагоди її дня народження, який був саме 5 травня. В цей день також виповнилося 50 років з дня народження директора ВИДАВНИЧОГО ДОМУ «БУК-ДРУК» ОЛЕКСІЯ ЄВЕНКА, щирого, надійного, доброзичливого партнера вінницьких літераторів. Олексій вирішив відзначити день свого ювілею в колі вінницьких друзів, з ним до Вінниці прибула творча група «Бук-Друку», а також його мама Неля Іванівна, дружина Наталя, також видавець, син Андрійко.
В теплій зворушливій атмосфері відбулося вшанування відомого українського книговидавця. Вадим Вітковський вручив Олексію Євенку Подяку Вінницької обласної військової адміністрації та обласної ради за підтримку вінницького книговидання. Представники літературних об’єднань Жмеринки та Чернівців, а також Юлія Коновалова, Світлана Баламут-Осоховська, Світлана Кринична вручили ювіляру символічні подарунки в знак вдячності за постійну підтримку місцевих молодих літераторів, вручили подарунки від Видавничого Дому «Моя Вінниччина» та видавництва «Поезія України» АНАТОЛІЙ ЖАРУК та МИХАЙЛО КАМЕНЮК.
В вінницькому готельному комплексі «Затишок» учасники зборів та житомирські гості побували на прийомі, на який їх запросили молодий ювіляр та його родина. Він став своєрідним творчим вечором, на якому лунали поезії, пісні в авторському виконанні: всі учасники також є авторами «Бук-Друку», видали в Житомирі за участі Видавничого Дому «Моя Вінниччина» та видавництва «Поезія України» хто по одній, а хто й більше нових книг.
Позначки:, , ,

Нова книга Діани Перейми “Отрути із яблука вистачить нам обом”

By admin | Filed in головна, події
Перейма Діана_Отрути з яблука_2025_титул1 травня – перший подарунок улюбленого місяця: Нова пошта принесла мені книгу з автографом нашої юної і багатообіцяючої поетеси ДІАНИ ПЕРЕЙМИ «ОТРУТИ ІЗ ЯБЛУКА ВИСТАЧИТЬ НАМ ОБОМ». Попри зворушливий напис, книга ця принесла мені радість від того, що судячи з першого мого її прочитання, наша Діана добилася значного творчого прогресу, виробила оригінальний стиль, розбудувала цікавий, іноді химерний, спокусливий, загадковий світ ілюзій і реалій, з фантастичною феєрією думок, почуттів, передбачень.
Вінницька обласна письменницька організація рік тому рекомендувала Діану Перейму на прийом до Національної спілки письменників України і, судячи з усього, нова книга не лише талановитої, але й досить плідної на терені творчості поетеси стане переконливим аргументом у цьому.
Михайло КАМЕНЮК,
Директор видавництва «Поезія України»
Позначки:, , , , ,

Виставка “Книги Вінниччини”

By admin | Filed in головна, події
Книги Вінниччини_29042529 квітня 2025 року. В холі першого поверху адміністративної будівлі «Книжка» з ініціативи обласної комунальної установи Видавничий Дім «Моя Вінниччина» та обласного управління спільної комунальної власності започатковано постійно діючу виставку «КНИГИ ВІННИЧЧИНИ», де будуть демонструватися книги наших серій «Моя Вінниччина – 1000 книг про 1000 сіл», «Твої люди, Вінниччино. Герої України» та інші видання, що побачать світ за підтримки обласного бюджету, місцевих громад, спонсорів.
Сьогодні відбулося офіційне відкриття виставки. В ньому взяли участь директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю обласної ОВА СВІТЛАНА ЮЗВАК, директор Департаменту фінансів МИКОЛА КОПАЧЕВСЬКИЙ, начальник управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області СЕРГІЙ КУШНІР, в.о. директора обласної наукової бібліотеки імені В.Отамановського ГАЛИНА СЛОТЮК, заввідділом краєзнавства бібліотеки ОКСАНА АНТОНЮК, творчі працівники Видавничого Дому. Було відзначено важливу роль такої виставки в популяризації місцевих краєзнавчих видань, заохоченні до творчої пошукової роботи молоді, введенні наших книг в освітній процес на Вінниччині.
До всього, в «Книжці» навчаються студенти-філологи Донецького Національного університету імені В.Стуса, серед яких чимало вінничан. В освітніх програмах філологів увага приділяється вивченню народної творчості, фольклору та етнографії – усе це широко представлено в наших книгах про села області. Не меншу цікавість складають такі книг і для студентів істориків, вчителів, які викладають історію в школах та інших навчальних закладах.
Як цікавиться виставкою студентська молодь, ми побачили під час перерви в університетських заняттях в «Книжці». Чимало молодих людей скупчилися біля книжкового стенду, фотографували виставлені книги на смартфони. Запитуємо, що їх зацікавило?
МАРІЯ ЛУЦЕНКО (на знімку): – Я з Мелітополя. Побачила на виставці книгу про Серединку, яка коло Бершаді. Звідтіля родом моя бабуся.
ОЛЕКСАНДРА КОСТЮК (на знімку): – Я з Могилева-Подільського. Побачила тут книги про наше місто і наші села Григорівку, Гонтівку, Бронницю. Мене вони зацікавили. Запитаю про ці книги в бібліотеці.
Виставка «Книги Вінниччини» – ще один важливий крок до популяризації краєзнавства, творчості, як підвалин духовності і патріотизму.
Позначки:, , ,